Відкриття порталу держпослуг в РФ не відбулося

lambo-cbto-admin    Internet    

Мінкомзв’язку РФ оголосило про відкриття 15 грудня сайту www.gosuslugi.ru, який повинен стати ключовою ланкою програми «Електронна Росія» і замінити «живе» спілкування громадян з чиновниками на віртуальне. Однак широко розрекламований проект, на який тільки в останні кілька років через був витрачений майже мільярд (!) рублів, виявився фальстартом. На сайті функціонує та ж флеш-заставка, що і в останні місяці, що обіцяє відкриття в новорічну ніч.

За інформацією міністерства, на сайті можна буде отримати інформацію про більш ніж 400 державних і муніципальних послуг, включаючи 100 федеральних. Новий портал повинен акумулювати послуги, що надаються громадянам ГИБДД, Федеральною міграційною службою, ФНП, Пенсійним фондом РФ, Росреестром, загсом, тощо.

На ділі, відкриття проекту, чия ціна за 7 років роботи над ним наближається до вартості регіонального газопроводу або річному бюджету міста-мільйонника, виявилося фальстартом. Єдиний контент нового порталу той же, що і в останні місяці: флеш-заставка, що обіцяє старт 31 грудня і понад 1000 документів всередині. Якщо б не дивовижний прес-реліз Мінкомзв’язку, спираючись на який, десятки ЗМІ повідомили про відкриття порталу сьогодні, 15.12.2009, можна було б сказати, що формальності дотримані: останній термін реалізації програми зі створення «електронного уряду» – 2010 рік. І віртуальний Дід Мороз, який викладе в новорічну ніч на порожній сайт обіцяні 1000 документів, міг би скромно поставити крапку в гігантському футуристичному проекті, який з 2000 (фактично – з 2002-го) року «поглинув» майже мільярд із бюджетних коштів. Однак, для Мінкомзв’язку, мабуть, важливий «дедлайн»: майбутнє 23 грудня засідання Держради, на якому головний ініціатор впровадження «електронного уряду» президент Дмитро Медведєв повинен буде дати оцінку новому ресурсу. Можливо, Медведєв виявиться тонким цінителем флеш-анімації, і проекту дадуть можливість розвиватися до 2018 року. Нагадаємо, що на квітень 2010 заплановано затвердження нового семирічного плану «інтернетизації російського уряду».

Поспішно оголошений старт Мінкомзв’язку порталу держпослуг може пояснюватися і бажанням оголосити про досягнення чиновникам і експертам Євросоюзу, які готові доплатити за переклад російського уряду у віртуальну реальність. Через 2 дні, 17 грудня місія Євросоюзу в Москві презентує проект «Підтримка електронного уряду в Російській Федерації – надання урядом електронних послуг громадянам», на який виділено 2 млн євро. В основі проекту лежать результати експериментів, проведених на гроші ЄС в 2004-2009 роках у Північно-Західному федеральному окрузі, перш за все в Архангельську, Калінінграді, Новгороді, Петрозаводську і Санкт-Петербурзі. Тепер організатори планують охопити своїм проектом всю територію країни.

На 2 млн євро експерти ЄС планують підготувати методичні посібники для розробок майбутніх послуг електронного уряду та законодавчих актів з впровадження електронних послуг на регіональному та муніципальному рівнях; вдосконалення правової бази шляхом приведення її у відповідність з кращим європейським досвідом. На ці ж гроші будуть проводитися курси для спеціалістів, які беруть участь у розробці, управлінні і використанні електронних послуг. Головним оператором проекту виступить ірландська консультаційна компанія GDSI (Galway Development Services International).

Курс на освоєння держчиновниками інтернет-простору було оголошено ще в 2000 році, створенням нацпроекта «Електронна Росія». Переклад російської бюрократії на цифрову основу став з моменту старту програми у 2002 році, одним із лейтмотивів виступів міністрів, експертів і президентів.

Розробники програми пообіцяли 7 років тому можливість для громадян безпосередньо спілкуватися з чиновниками через інтернет, переклад в електронний формат більшості паперово-довідкових послуг та можливість громадського контролю над діяльністю держструктур. У світі система «електронного уряду» діє і розвивається вже багато років. У ряді європейських країн через інтернет можна оформляти широкий список довідок, ліцензії, допомоги, не відвідуючи особисто те чи інше відомство. Також у розвинених державах практикуються різні форми електронного участі у виборах, широко поширені чати і форуми, де виборці в режимі онлайн спілкуються з представниками влади.

Російський нацпроект також обіцяв створити подібні системи для спілкування з владою. І невеликий прогрес можна було спостерігати – до 2005 року країна піднялася в рейтингу ООН за ступенем готовності до електронного уряду до 50-го місця з 192 країн. А з початку президентства Дмитра Медведєва процес нібито обіцяв прискоритися – мабуть, завдяки особистому блогу глави держави на kremlin.ru і численним виступам, в яких оголошувався курс на інноваційний розвиток. Уповільнені темпи інтернетизації країни аналітики спочатку були схильні пояснювати «опором консервативних управлінців». Однак обсяг бюджетного фінансування для створення «електронного уряду» разом з періодичними публічними струсів від перших осіб допомогли переконати навіть найбільш стійких прихильників папірців з печатками. Бюджетна щедрість заради переведення вітчизняної бюрократії на електронний рейки не знала і до цих пір не відає кордонів.

За даними GZT.ru, створення попередньої, провальною версії сайту держпослуг, який до сих пір не відкрився, обійшлося державі в 495 мільйонів рублів. 1 січня 2009 був запущений вкрай невдалий сайт Загальноросійського державного інформаційного центру (ОГІЦ, Ogic.ru), який переміг в аукціонах, що проводяться Федеральним агентством з інформаційних технологій. Наповнення порталу було скромним, послуги в електронному вигляді не надавалися, а розробники пояснили це відсутністю нормативно-правової бази. У результаті було вирішено доручити розробку сайту «Ростелеком», а Мінкомзв’язку визначив, в які федеральні закони необхідно внести зміни до 2015 року.

Вартість створення порталу «Ростелекома» виявився нижчим, ніж у попередніх розробників: «всього» 181 мільйон рублів. Крім витрат на розробку, організації довелося викуповувати сам домен gosuslugi.ru у приватної особи. Відзначимо, що Генпрокуратура наполягала на примусове вилучення «домену державного значення», але в компанії вважали за краще обійтися ринковими механізмами.

Таким чином, витрати держави безпосередньо на створення порталу досягли 676 мільйонів рублів. Але в цілому програма інтернетизації російського держапарату виявилася куди більш «ненажерливої». Сайт уряду Москви www.mos.ru обійшовся бюджету столиці майже в 40 мільйонів рублів. А один з «дочірніх» проектів міського уряду – «Дитячий портал міста Москви» – в 45,9 мільйона рублів, або в 1,7 мільйона доларів. Один з небагатьох функціонуючих до цього дня проектів програми – сайт для розміщення інформації про держзамовлення zakupki.gov.ru «зажадав» для виправлення власного движка 115 мільйонів рублів. Причому, 103 мільйони було запропоновано за «розробку програмного забезпечення Загальноросійського офіційного сайту в мережі Інтернет для розміщення інформації про розміщення замовлень», а також ще 12 мільйонів – на «розвиток» цього сайту.

Неквапом поглинає мільйони за мільйонами процес створення електронного уряду вже не раз викликав гнівну критику «перших осіб». «Що ми просунули? Та ні фіга ми не просунули! »- Так різко оцінив процес створення електронного уряду на одному вересневих нарад президент Дмитро Медведєв. Результатом гнівною критики стала поява у Мінкомзв’язку плану дій «щодо переходу до виконання державних функцій в електронному вигляді». Але, для початку, Мінкомзв’язку вирішило привести в «сучасний вигляд» власну діяльність, що було оцінено на тому ж сайті держзамовлень у 46,8 мільйона рублів.

З урахуванням заявок окремих відомств на «оцифровку» своєї діяльності, вартість створення електронного уряду вже давно перевищила мільярд рублів. Відчутним користувачами підсумком поки став лише сайт держзакупівель, джерело поповнення колекції корупційних скандалів, кілька десятків відомчих сайтів (які були розкритиковані не тільки експертами, але і президентом – за недбалість виконання і заплутаність навігації). Та і просто флеш-ролик, який обіцяє громадянам новорічний подарунок – віртуалізацію спілкування з чиновниками.

За даними internetua.com

Британська соцзахист йде в онлайн

lambo-cbto-admin    Internet    

Прем`єр-міністр Великобританії Гордон Браун (Gordon Brown) пообіцяв перенести більшість послуг населенню в Інтернет. Вже в 2010 році позики на навчання, допомогу з безробіття, податкові відрахування працюючим і допомога на дітей можна буде оформити тільки через Інтернет і ніяк інакше. У 2011 році оформлення повернення ПДВ і податків з фонду заробітної плати теж будуть повністю перенесені в Інтернет.

Гордон Браун давно відомий як прихильник переходу до веб-послуг для населення. Наприклад, його рішенням було виділено 30 млн. фунтів стерлінгів (близько 50 млн. доларів США), щоб підключити до Інтернету ще мільйон громадян Британії до 2012 року – не в останню чергу через істотної економії на соціальних послугах. За його словами, перехід на онлайн-обслуговування обіцяє вже на початковому етапі потенційну економію в сумі 400 млн. фунтів стерлінгів, а кожна наступна соціальна виплата через Інтернет буде економити державі додаткові мільйони і мільярди фунтів.

Відома британська бізнес-леді березня Лейн Фокс (Martha Lane Fox) вітала рішення прем’єр-міністра. На думку Лейн Фокс, виділення коштів на нові онлайн-центри допоможе ввести в світ онлайн-сервісів ще, принаймні, мільйон громадян, які до цих пір змушені були залишатися в стороні від сучасних та ефективних технологій. Лейн Фокс також виступає за радикальні рішення – повне закриття «оффлайнових» соціальних служб допоможе стимулювати освоєння мережевих технологій серед всього населення Великої Британії.

На додаток до ініціатив по перенесенню соціальних послуг в Інтернет Браун згадав про свою роботу з Тімом Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), винахідником сучасної «Всесвітньої павутини». Тепер прем’єр-міністр Британії пропонує «зробити публічні дані по-справжньому публічними». Зокрема, через Інтернет стануть доступними бази даних центрального уряду, місцевих органів влади, системи охорони здоров’я, поліції та органів освіти.

Детальніше про ініціативи британського прем’єра з перетворення нинішніх соціальних послуг населенню в загальнодоступні веб-сервіси можна прочитати в огляді на сайті Mail.ru.

За даними security.ua

Вузькополосний доступ

lambo-cbto-admin    UA-net    

На державному ініціативою «Укрзалізниці» заробляє «перевірена» приватна компанія

Наприкінці грудня минулого року «Укрзалізниця» ввела послугу бронювання та продажу залізничних квитків через Інтернет. З тих пір Міністерство активно пропагує цю послугу, хоча заробити на «е-квитку» держава не може в принципі. Адже, як відомо, вартість квитка в Інтернеті не відрізняється від його вартості в касах. А ось за бронювання доводиться платити додаткові 20 грн. Але і ці гроші потрапляють до приватного підприємства «Експрес-2».

«Експрес-2» діє на основі договору публічної оферти, зобов’язуючись надавати «Інтернет-замовлення місць з наступним викупом проїзних документів у квитковій касі».

Як повідомили в «Укрзалізниці», саме за ці послуги «Експрес-2» отримує свої заслужені 20 грн. з квитка. Якщо бути більш точним – це близько 130 тис. грн. на місяць. (Цифра з’явилася шляхом нескладних підрахунків: 60 тис. проданих з початку року квитків помножених на 20 грн. комісії і поділених на 9 місяців).

Можна припустити, що ця сума має окупити витрати на ПЗ, виділені лінії, за якими підприємство підключається до баз даних «Укрзалізниці» і роботу співробітників, яких, судячи за розміром комісії, на сайті тьма-тьмуща.

Звичайно, висока комісія – річ неприємна. Але, як кажуть в «Укрзалізниці», розмови про її зниження вже ведуться.

«Наскільки я знаю, зараз розглядається питання зменшення цієї вартості. Це буде не сьогодні, але в планах підприємства це є », – розповіла начальник управління інформаційних технологій головного пасажирського управління« Укрзалізниці »Ніна Кострубіцкая.

Незрозуміло тільки, чому на рекламу такої неприбуткої для держави послуги як «е-квиток» Мінтранс витрачає стільки сил і енергії – про причини залишається тільки здогадуватися. Точно так само «оповиті загадками» причини вибору «Експрес-2» в якості виконавця послуги.

«Це підприємство вибрано було згідно з чинним законодавством. При виборі підприємства враховувалися пропозиції, враховувалися всі варіанти, враховувалися інші пропозиції », – розповіла Ніна Кострубіцкая.

Про пропозиції інших підприємств в «Укрзалізниці» поширюватися не стали, посилаючись на комерційну таємницю. Щоправда, якщо провести невеликий екскурс в історію, стає ясно, що державну адміністрацію залізничного транспорту та «Експрес-2» пов’язує щось більше, ніж «е-квиток».

«Експрес-2» – дочірнє підприємство «Експрес-банку». Нагадаємо, що кілька років тому «Укрзалізниця» володіла великою часткою в цьому банку, але в 2005 р. ще за міністра транспорту Червоненко практично все підприємство перейшло до приватників.

У 2006 р. генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Гладких робив спроби повернути банк у держвласність, але безуспішно.

Що підштовхнуло «Укрзалізницю” співпрацювати з “Експрес-банком» при міністрі Йосипі Вінському – невідомо. Причому сам Вінський неодноразово підкреслював, що незадоволений співпрацею з «Експрес-Банком»:

«В« Експрес-банку »всього 16% акцій належить« Укрзалізниці », Львівській залізниці, ще одному підприємству. Причому не одержано дивідендів, тобто ми [не отримуємо] нічого, крім того, що цей банк знаходиться в нашому приміщенні. Це комерційна структура приватного характеру, на яку ми ніякого впливу не маємо. І прибуток – нуль за чотири роки. Тому я вважаю, що категорично неправильно використовувати такі величезні оборотні кошти, які йдуть по нашій системі, і на виході не мати ніяких преференцій ».

Тим не менш, результат співробітництва в наявності. Як то кажуть, старий друг краще нових двох.

За даними proit.com.ua