Що чекає «хмарні» обчислення в 2010 році

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

Не секрет, що «хмарні» обчислення все більше впроваджуються в корпоративне середовище, особливо в ІТ-оточення для тестування і розробки, а також в якості платформи для виконання некритичних для бізнесу додатків і сервісів. Разом з тим постачальники «хмарних» рішень зацікавлені в інтеграції своїх продуктів з серйозними, важливими для бізнесу завданнями. Для цього ведеться створення стандартів, вивчаються питання безпеки, розглядаються механізми підвищення рівня послуг, обговорюються нові цінові моделі.

2010 покликаний продовжити і розвинути тенденції, що намітилися на ринку «хмарних» обчислень.

Прийдешнє падіння цін на «хмарні» обчислення підтверджується кількома подіями: 15-процент зниження розцінок Amazon EC2, зменшенням з $ 20 до $ 5 щорічної вартості зберігання даних на фотохостингу Google Picasa Web Albums та більш лояльним ставленням до клієнтів служби Microsoft Business Productivity Online Suite, що включає SaaS -версію Exchange, за рахунок скорочення вартості щомісячного обслуговування з $ 15 до $ 10.

Перехід на спрощені моделі ціноутворення покликаний полегшити орієнтування клієнтів у зростаючому спектрі «хмарних» послуг і супутніх опцій.

Заміна фіксованих тарифних планів на оплату реально спожитого часу «хмарних» ресурсів приверне більше корпоративних замовників.

Вендори «хмарних» служб постараються досягти 100-відсоткової безперервності роботи своїх сервісів, щоб гарантувати високу доступність критичних для бізнесу додатків.

Прийдуть нові технології, що оптимізують і посилюючі продуктивність «хмар»: наприклад, центри обробки даних отримають спрощені механізми міграції в «хмарну» інфраструктуру.

«Хмарні» провайдери поставлять питання про регулятивної вироблення стандартів на безпеку даних. В даний час – в тому випадку, наприклад, якщо «хмарна» служба втрачає інформацію клієнта, який у свою чергу отримав її від споживачів, – не зрозуміло, кого вважати винним.

Для «хмар» стане традиційним інформувати замовників у реальному часі про поточний стан роботи служб за рахунок повсюдного впровадження інструментів відстеження продуктивності.

Продовжиться вироблення стандартів на «хмарні» обчислення в зв’язку з необхідністю прозорої міграції клієнтів з одного «хмари» в інше. У квітні Цільова група розподіленого управління (Distributed Management Task Force, DMTF) анонсувала Інкубатор відкритих «хмарних» стандартів, а в грудні сформовано Раду корпоративних споживачів «хмарних» обчислень (Enterprise Cloud Buyers Council), завдання якого полягає у популяризації «хмарних» технологій за рахунок впровадження інтероперабельності між приватними і публічними «хмарами».

«Хмари» залучать більше замовників з державного сектору, що дозволить не тільки отримати потрібні інвестиції у розвиток технологій, але й прискорити прийняття стандартів і вирішення ключових проблем.

Відбудеться догляд від централізованого ІТ-управління «хмарної» інфраструктурою з обов’язковим контролем кожного кроку з боку ІТ-підрозділів компаній і установ, з тим щоб клієнти могли самостійно регулювати обсяги експлуатованих сервісів.

За даними pcworld.com

Десятка Топ інтернет-сервісів 2009

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

Відкриття порталу держпослуг в РФ не відбулося

lambo-cbto-admin    Internet    

Мінкомзв’язку РФ оголосило про відкриття 15 грудня сайту www.gosuslugi.ru, який повинен стати ключовою ланкою програми «Електронна Росія» і замінити «живе» спілкування громадян з чиновниками на віртуальне. Однак широко розрекламований проект, на який тільки в останні кілька років через був витрачений майже мільярд (!) рублів, виявився фальстартом. На сайті функціонує та ж флеш-заставка, що і в останні місяці, що обіцяє відкриття в новорічну ніч.

За інформацією міністерства, на сайті можна буде отримати інформацію про більш ніж 400 державних і муніципальних послуг, включаючи 100 федеральних. Новий портал повинен акумулювати послуги, що надаються громадянам ГИБДД, Федеральною міграційною службою, ФНП, Пенсійним фондом РФ, Росреестром, загсом, тощо.

На ділі, відкриття проекту, чия ціна за 7 років роботи над ним наближається до вартості регіонального газопроводу або річному бюджету міста-мільйонника, виявилося фальстартом. Єдиний контент нового порталу той же, що і в останні місяці: флеш-заставка, що обіцяє старт 31 грудня і понад 1000 документів всередині. Якщо б не дивовижний прес-реліз Мінкомзв’язку, спираючись на який, десятки ЗМІ повідомили про відкриття порталу сьогодні, 15.12.2009, можна було б сказати, що формальності дотримані: останній термін реалізації програми зі створення «електронного уряду» – 2010 рік. І віртуальний Дід Мороз, який викладе в новорічну ніч на порожній сайт обіцяні 1000 документів, міг би скромно поставити крапку в гігантському футуристичному проекті, який з 2000 (фактично – з 2002-го) року «поглинув» майже мільярд із бюджетних коштів. Однак, для Мінкомзв’язку, мабуть, важливий «дедлайн»: майбутнє 23 грудня засідання Держради, на якому головний ініціатор впровадження «електронного уряду» президент Дмитро Медведєв повинен буде дати оцінку новому ресурсу. Можливо, Медведєв виявиться тонким цінителем флеш-анімації, і проекту дадуть можливість розвиватися до 2018 року. Нагадаємо, що на квітень 2010 заплановано затвердження нового семирічного плану «інтернетизації російського уряду».

Поспішно оголошений старт Мінкомзв’язку порталу держпослуг може пояснюватися і бажанням оголосити про досягнення чиновникам і експертам Євросоюзу, які готові доплатити за переклад російського уряду у віртуальну реальність. Через 2 дні, 17 грудня місія Євросоюзу в Москві презентує проект «Підтримка електронного уряду в Російській Федерації – надання урядом електронних послуг громадянам», на який виділено 2 млн євро. В основі проекту лежать результати експериментів, проведених на гроші ЄС в 2004-2009 роках у Північно-Західному федеральному окрузі, перш за все в Архангельську, Калінінграді, Новгороді, Петрозаводську і Санкт-Петербурзі. Тепер організатори планують охопити своїм проектом всю територію країни.

На 2 млн євро експерти ЄС планують підготувати методичні посібники для розробок майбутніх послуг електронного уряду та законодавчих актів з впровадження електронних послуг на регіональному та муніципальному рівнях; вдосконалення правової бази шляхом приведення її у відповідність з кращим європейським досвідом. На ці ж гроші будуть проводитися курси для спеціалістів, які беруть участь у розробці, управлінні і використанні електронних послуг. Головним оператором проекту виступить ірландська консультаційна компанія GDSI (Galway Development Services International).

Курс на освоєння держчиновниками інтернет-простору було оголошено ще в 2000 році, створенням нацпроекта «Електронна Росія». Переклад російської бюрократії на цифрову основу став з моменту старту програми у 2002 році, одним із лейтмотивів виступів міністрів, експертів і президентів.

Розробники програми пообіцяли 7 років тому можливість для громадян безпосередньо спілкуватися з чиновниками через інтернет, переклад в електронний формат більшості паперово-довідкових послуг та можливість громадського контролю над діяльністю держструктур. У світі система «електронного уряду» діє і розвивається вже багато років. У ряді європейських країн через інтернет можна оформляти широкий список довідок, ліцензії, допомоги, не відвідуючи особисто те чи інше відомство. Також у розвинених державах практикуються різні форми електронного участі у виборах, широко поширені чати і форуми, де виборці в режимі онлайн спілкуються з представниками влади.

Російський нацпроект також обіцяв створити подібні системи для спілкування з владою. І невеликий прогрес можна було спостерігати – до 2005 року країна піднялася в рейтингу ООН за ступенем готовності до електронного уряду до 50-го місця з 192 країн. А з початку президентства Дмитра Медведєва процес нібито обіцяв прискоритися – мабуть, завдяки особистому блогу глави держави на kremlin.ru і численним виступам, в яких оголошувався курс на інноваційний розвиток. Уповільнені темпи інтернетизації країни аналітики спочатку були схильні пояснювати «опором консервативних управлінців». Однак обсяг бюджетного фінансування для створення «електронного уряду» разом з періодичними публічними струсів від перших осіб допомогли переконати навіть найбільш стійких прихильників папірців з печатками. Бюджетна щедрість заради переведення вітчизняної бюрократії на електронний рейки не знала і до цих пір не відає кордонів.

За даними GZT.ru, створення попередньої, провальною версії сайту держпослуг, який до сих пір не відкрився, обійшлося державі в 495 мільйонів рублів. 1 січня 2009 був запущений вкрай невдалий сайт Загальноросійського державного інформаційного центру (ОГІЦ, Ogic.ru), який переміг в аукціонах, що проводяться Федеральним агентством з інформаційних технологій. Наповнення порталу було скромним, послуги в електронному вигляді не надавалися, а розробники пояснили це відсутністю нормативно-правової бази. У результаті було вирішено доручити розробку сайту «Ростелеком», а Мінкомзв’язку визначив, в які федеральні закони необхідно внести зміни до 2015 року.

Вартість створення порталу «Ростелекома» виявився нижчим, ніж у попередніх розробників: «всього» 181 мільйон рублів. Крім витрат на розробку, організації довелося викуповувати сам домен gosuslugi.ru у приватної особи. Відзначимо, що Генпрокуратура наполягала на примусове вилучення «домену державного значення», але в компанії вважали за краще обійтися ринковими механізмами.

Таким чином, витрати держави безпосередньо на створення порталу досягли 676 мільйонів рублів. Але в цілому програма інтернетизації російського держапарату виявилася куди більш «ненажерливої». Сайт уряду Москви www.mos.ru обійшовся бюджету столиці майже в 40 мільйонів рублів. А один з «дочірніх» проектів міського уряду – «Дитячий портал міста Москви» – в 45,9 мільйона рублів, або в 1,7 мільйона доларів. Один з небагатьох функціонуючих до цього дня проектів програми – сайт для розміщення інформації про держзамовлення zakupki.gov.ru «зажадав» для виправлення власного движка 115 мільйонів рублів. Причому, 103 мільйони було запропоновано за «розробку програмного забезпечення Загальноросійського офіційного сайту в мережі Інтернет для розміщення інформації про розміщення замовлень», а також ще 12 мільйонів – на «розвиток» цього сайту.

Неквапом поглинає мільйони за мільйонами процес створення електронного уряду вже не раз викликав гнівну критику «перших осіб». «Що ми просунули? Та ні фіга ми не просунули! »- Так різко оцінив процес створення електронного уряду на одному вересневих нарад президент Дмитро Медведєв. Результатом гнівною критики стала поява у Мінкомзв’язку плану дій «щодо переходу до виконання державних функцій в електронному вигляді». Але, для початку, Мінкомзв’язку вирішило привести в «сучасний вигляд» власну діяльність, що було оцінено на тому ж сайті держзамовлень у 46,8 мільйона рублів.

З урахуванням заявок окремих відомств на «оцифровку» своєї діяльності, вартість створення електронного уряду вже давно перевищила мільярд рублів. Відчутним користувачами підсумком поки став лише сайт держзакупівель, джерело поповнення колекції корупційних скандалів, кілька десятків відомчих сайтів (які були розкритиковані не тільки експертами, але і президентом – за недбалість виконання і заплутаність навігації). Та і просто флеш-ролик, який обіцяє громадянам новорічний подарунок – віртуалізацію спілкування з чиновниками.

За даними internetua.com