Готовність до SaaS

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

За моїми даними, українські компанії поставляють програмне забезпечення за моделлю SaaS приблизно 2 тис. користувачів, а в наступному році число останніх перевищить 20 тис. Схоже, це буде найбільший бурхливо зростаючий сегмент ІТ, а ми, як завжди, не готові до «врожаю».

Для розвитку ринку SaaS потрібні: готовність замовників, надійні канали передачі даних, ЦОД, фахівці, канал продажу. Нічого, крім першого, і, з натяжкою, другого, у нас поки немає.

Що б не говорили виробники, але основний споживач SaaS зараз навіть на Заході – це середній і малий бізнес. Великі компанії не готові розлучитися зі своїми ІТ-відділами. Аналогічна ситуація і у нас, багато хто, приміром, платять за додаткові послуги Gmail – при доступності безкоштовних поштових скриньок. Західні вендори отримують десятки запитів з України з приводу забезпечення резервного копіювання, створення каталогів та ін Це наслідок не тільки бажання заощадити на інфраструктурі та персонал, але і зростання довіри до Інтернету як бізнес-оточення.

Але ж для багатьох це єдиний спосіб організувати роботу. Наприклад, моя компанія два роки тому почала впроваджувати SaaS-версію ERP зовсім не через ціни, а щоб уніфікувати роботу філій і забезпечити швидку передачу досвіду. Зараз я тестую «хмарний» поштовий сервіс.

Я можу за день запустити мікропроект SaaS CRM від Microsoft або SalesForce, випробувати SaaS ERP + CRM від NetSuite, замість відвідування традиційних семінарів організувати навчання мистецтву презентації за допомогою SaaS-рішення Competentum, а щоб не перевантажувати свій канал доступу, з задоволенням скористаюся Adobe Connect для організації «вебінарів». Найцікавіше, що при цьому мій бізнес стане працювати тільки надійніше, так як за «хмарою» стоять справжні професіонали, кращі в своїй сфері.

Супротивники SaaS вказують, що перебої з доступом до Інтернету позначаться на всьому бізнесі. Але ж ніщо не заважає приділити цій проблемі особливу увагу, оформивши «жорсткий» SLA і забезпечивши кілька каналів з різними провайдерами Інтернету. Але зате не доведеться розбиратися з резервним копіюванням, гарантією, відновленням даних, платити за бренди серверів і їх логістику. І таких, як я – багато, це дійсно тренд, а не окремий каприз.

У нашій країні маса галасу навколо ЦОД, багато компаній стверджують, що «вміють будувати їх з нуля», але все замовчують про те, що жоден вітчизняний ЦОД ще не сертифікований за світовими стандартами. Тобто, може, хтось і хотів би перенести хостинг в Україну, але нікуди. Тому мені здається, що попит від локального хостингу зміститься у бік «хмарних» послуг (побудованих на закордонних ЦОД). Хоча можливі й винятки – скажімо, заплатити на порядок менше за доступ до продуктів Microsoft як варіант легалізації через SPLA партнерів.

З Інтернетом, думаю, теж усе зрозуміло. Так, канали є, але якщо б ви знали, наприклад, скільки операторів сидить у call-центрі провайдерів, то не дивувалися б, чому до них нереально додзвонитися, а про якесь SLA можна говорити лише з великою натяжкою.

А що з фахівцями, які можуть ІТ-інфраструктуру підприємства пов’язати з онлайновими сервісами або перенести її в «хмару»? В Україні я не знайшов жодного колективу, який знає платформу NetSuite, виявилися лише кілька команд, що працюють на Force.com і два-три активних SPLA-партнера Microsoft. Це катастрофічно мало для потенційних 20 тис. замовників.

Але й це не все. Для продажу в SMB важлива простота укладання договору і зручність оплати. На жаль, вимоги вітчизняного законодавства до оформлення зовнішньоекономічного договору не дозволяють українським компаніям оплачувати західні послуги. Платити приватної карткою можливо, але не завжди законно.

Є проблема із самою схемою продажу SaaS, яка навряд чи припаде до душі гравцям українського ІТ-ринку. Компанії типу SalesForce, Google, Amazon і інші сповідують підхід, який не тільки не допускає класичного дистриб’ютора, але й реселлера часто розглядає як агента. Схема роботи багатьох провайдерів передбачає, що сервіс купують безпосередньо у них, а партнери повинні займатися його кастомізацією, інтеграцією, навчанням користувачів і т. п. Тому хоча багато сервіси вже переведені на російську, ні українські, ні російські клієнти не знайдуть інформації (тим більше рідною мовою), у кого їх можна без проблем придбати. Тобто каналу просто немає.

Звичайно, життя не стоїть на місці, буквально через місяць вітчизняні компанії все-таки зможуть заплатити в Україні за Google Apps, AWS, SalesForce. Microsoft також виношує дуже амбітні плани з просування своїх S + S послуг. Загалом, нашим ринком цікавляться, головне, щоб ми самі виявилися готові до наступу SaaS.

До речі, а ви самі не пробували порахувати економічний ефект від переводу ваших додатків на SaaS-модель?

За даними ko.com.ua