В UA-неті більше свободи

lambo-cbto-admin    UA-net    

Однією з головних відмінностей Уанету від Рунета є надмірна законодавча зарегульованість останнього.

Що ж стосується порівняння прибутковості українських і російських сайтів, його проводити поки некоректно: первісна монетизація інтернет-проектів у Росії вже пройшла, в Україні ж тільки починається.

На початку року кількість зареєстрованих імен в домені. UA подолало позначку в півмільйона: ювілейний 500-тисячний домен Уанету був зареєстрований 5 лютого. Ще близько року тому, 18 січня 2009-го, це число складало 400 тис. Таким чином, кількість імен у національній доменній зоні росте щодо непоганими темпами (хоч і не такими швидкими, як у Росії: кількість доменів в інтернет-просторі нашого північного сусіда за 2009 р. збільшилося на 37% і сьогодні наблизилося до позначки в 3 млн).

Що стосується динаміки приросту українських сайтів, її визначити складніше. За приблизною оцінкою заступника голови правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ) Олександра Ольшанського, кількість зареєстрованих в Уанеті сайтів сьогодні становить близько 250 тисяч. “Різниця між кількістю існуючих в Уанеті сайтів та доменних імен пов’язана з тим, що один сайт може мати відразу декілька імен, викуплених компанією – його власником, – пояснює пан Ольшанський – З іншого боку, існує велика кількість зареєстрованих доменів, за якими на сьогоднішній день немає ніяких сайтів. Тож динаміка приросту сайтів в Уанеті з динамікою приросту доменів пов’язана лише побічно, і зв’язок цей проявляється лише на дуже великих інтервалах часу “.

“Динаміка появи сайтів, як правило, не відстежується; при дослідженні Інтернету прийнято вважати чисельність аудиторії, хіти, переходи і глибину перегляду заздалегідь визначених сайтів та їх груп, – зазначає керівник інтернет-проектів компанії ВОЛЯ Вадим Гарбуз. – Але навіть не маючи на руках конкретних цифр, можна стверджувати, що кількість сайтів однозначно зростає, і в 2010 році ця тенденція продовжиться “.

На думку експерта ВОЛІ, зростання буде відбуватися в основному за рахунок сайтів, пов’язаних з комерцією, – інтернет-магазинів, онлайн-вітрин, сайтів, орієнтованих на B2B. “У 2009-му у зв’язку з кризою чимало компаній з метою мінімізації витрат пішло в онлайн. Головним питанням на” порядку денному “в Уанеті залишається монетизація інтернет-проектів”, – говорить Вадим Гарбуз.

“У той же час російські експерти вважають, що в Україні е-бізнесу немає, – продовжує пан Гарбуз. – Але це не зовсім так. Звичайно, якщо порівнювати Уанет з Рунета, бізнес в українській Мережі знаходиться на зародковій стадії. У Росії етап первісної монетизації вже пройшов, і його результатом стало вражаюче кількість потужних, що генерують гроші проектів. В Україні ж є потенціал для масштабного електронного бізнесу, але поки немає інвесторів, готових вкладати щодо серйозні кошти, десятки мільйонів доларів, в інтернет-проекти “.

Серед інших відмінностей Уанету від Рунета можна відзначити сильну законодавчу зарегульованість останнього, включаючи контроль з боку силових органів. Подібна тенденція сьогодні намічається і в Україні:  держрегуляторами робляться спроби посилити умови ведення інтернет-та телеком-бізнесу, зокрема – ввести для нього додаткове оподаткування.  Однак, проти цього виступає громадськість на чолі з профільними асоціаціями, такими як ІнАУ, ТЕЛАС, Wireless Ukraine.

За даними ubr.ua

В Україні почав роботу новий платіжний сервіс «Єдиний гаманець»

lambo-cbto-admin    UA-net    

Сьогодні в Україні розпочав роботу новий платіжний сервіс «Єдиний гаманець», передає «Уніан».

Як повідомили агентству в прес-службі компанії «О2», в Росії платіжний сервіс «Єдиний гаманець» було відкрито ще 2 червня 2007 року.

Валютою українського аналога «Єдиного гаманця» є гривня, а інтерфейс клієнтських додатків переведений на українську мову.

«Ми представляємо зручний інструмент для регулярних інтернет-платежів, у тому числі і через мобільні пристрої, який успішно зарекомендував себе в Росії, і впевнені, що він буде затребуваний українськими користувачами», – зазначив керівник платіжного сервісу «Єдиний гаманець» (Росія) Костянтин Шилов.

Сервіс починає свою роботу з великим списком одержувачів платежів, серед яких оператори стільникового зв’язку, Інтернету та цифрового телебачення України:

Beeline, CDMA UA, life:), «Київстар», МТС, PeopleNet, Utel, «Інтертелеком», Vega, Viasat, оплата послуг яких здійснюється без комісії.

Поповнити гаманець можна різними способами, в тому числі у великій мережі з понад 14 тис. платіжних терміналів ОСМП, EasySoft, 24nonStop, Pegas, RegulPay, City-Pay, розміщених по всій Україні.

За даними proit.com.ua

ВРУ ухвалила Закон “Про захист персональних даних”

lambo-cbto-admin    UA-net    

Верховна Рада України 1 червня ухвалила Закон “Про захист персональних даних”. Зокрема, законом встановлюється, що володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи – підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

Як повідомили в Інформаційному управлінні ВРУ, також, відповідно до закону, база персональних даних підлягає обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.

Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення затверджуються Кабінетом міністрів України.

Окрім того, реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення, а заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.

Відповідний законопроект зареєстровано за №2273.

За даними zaxid.net