Глава Disney: хмарні технології – майбутнє індустрії розваг

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

Глава корпорації Walt Disney Боб Ігер вважає, що хмарні технологи – запорука успішного майбутнього сфери розваг, пише газета The Wall Street Journal. На його думку, можливість зберігання мультимедійних файлів віддалено, на захищеному інтернет-сервері, а не на жорсткому диску персонального комп’ютера «дуже реальна і близька».

Це має зробити революцію в медіаіндустрії, впевнений Ігер.

При цьому Ігер заявив, що Disney, найбільшим акціонером якого є глава Apple Стів Джобс, поки не планує брати участь в новому проекті компанії – iCloud. Як стало відомо минулого тижня,, Apple підписала договори з провідними звукозаписними корпораціями для забезпечення роботи свого нового онлайн-сервісу.

Очікується, що iCloud стане онлайн-додатком для зберігання цифрових файлів в інтернеті. Музика, відео і фотографії будуть копіюватися з комп’ютера користувача і відтворюватися на серверах компанії з використанням бази Apple iTunes Store.

Хмарні технології, які становлять електронне сховище даних в інтернеті, стали об’єктом розробок і досліджень протягом останніх кількох років. Вони дозволяють зберігати, редагувати і ділитися файлами і документами з відкритою групою користувачів, не вимагаючи різних матеріальних носіїв начебто USB.

За даними групи International Data Corporation, обсяг цього ринку в Росії в 2009 році склав $ 4,8 млн.

За даними gazeta.ru

Як бути спокійним за свої дані в хмарі?

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

«Бекап в хмару» … Як красиво звучить, і як симпатично пропонується на ринку! Я дивлюся по сторонах, і дивуюся: весь світ божеволіє за онлайн-зберіганням документів. Dropbox, Wuala, Zumodrive, Box.net – вибирай, не хочу! Кожен відрізняється чимось своїм, кожен намагається спонукати жити у своїй парадигмі, зі своїм клієнтом, кожен запевняє про цілость та недоторканость даних.

Останнє, щоправда, наводить на роздуми. Я вірю в щире бажання авторів цих сервісів зробити все по розуму, безпечно і просто красиво. Але я, при цьому, розумію, яким сильним може бути тиск обставин – то спливає тема розгляду з користувачами, які зберігають щось не те (а судити, то чи ні, чомусь хоче хтось третій – і коло осіб, котрі мають доступ до даних, зростає), то, начебто без причини, шифр виявляється розшифровуваним не тільки власником, то сервери сервісу виявляються не найкращим чином доступними. Все це змушує мене замислитися, а чи є сенс користуватися чимось зовнішнім, за визначенням не найнадійнішим, і чи хочу я заспокоювати себе, що «не така я важна птиця, нікому мої дані не потрібні».

Причин покопатися в моїх даних можна придумати масу (і зовсім не всі з них дозволені за законом). Тим більше, що за роки користування сервісом добра там накопичиться неабияк, і одразу навіть не згадаєш, які «скелети» в яких файлах лежать.

З іншого боку, ціни на сервіси онлайн-зберігання даних хоч і невеликі, але платити за подібні послуги все ж логічно. І ось тут-то і виникає кумедне питання – якщо хочеться винести свої дані не на зовнішній жорсткий диск, а саме «у світ», то чому не зайнятися питанням влаштування сховища для ниx самому?

Далеко ходити не треба: нехай у мене є 10 Гб даних, які хочеться зберегти. Навколо нас маса хостингів VPS з оплатою за фактичне споживання. Візьмемо той же scalaxy.ru, і прикинемо: місячні витрати за найдешевшу віртуальну машину (512 Мб ОЗУ і 16 ядер Xeon – у них це мінімум!) Із зовнішнім IP, з системним диском в 3 Гб, swap-диском в 1 Гб і додатковим диском в 10 Гб (сюди і покладемо свої дані) обійдеться нам в 605 руб. / міс. Але, зверніть увагу, «крутити» цю машину постійно зовсім необов’язково. А якщо віртуальна машина весь час виключена, то оплата йде тільки за IP-адресу та за місце на дисках, у нашому випадку в місяць ця сума складе не 605, а 137 руб.

Чим нам це цікаво? Підняти до linux-ового сервер ssh-тунель, і всередині нього по rsync перегнати свіжі дані – таке налаштування нескладне, і робиться швидко. Далі логічним буде налаштувати файерволл, вирішити чи шифрувати  на сервері свої файли, зрозуміти, чи варто зберігати  версії файлів і чи потрібно піднімати на сервері щось, крім rsync, але це вже «на колір і смак».

Вмикати і вимикати наш VPS, до речі, можна через API самої Scalaxy, тобто цим може завідувати скрипт бекапа. Цей же скрипт можна навчити передавати в VPS наш поточний IP, так, щоб з інших адрес файерволл нікого і нічого не пускав. В результаті VPS буде працювати рівно стільки, скільки потрібно для бекапу, і пускати користуватися собою тільки свого господаря – в інший час і навіть іншому клієнту він буде просто недоступний, і навіть потенційного шансу зробити з ним щось недобре ні в кого не буде.

І ще одне зауваження: якщо наш сервер публічно не позиціонується як сховище особистих даних, то і шукати на ньому щось важливе, можливо, будуть не в першу чергу – так що граничні параноїки можуть завести аккаунт на Dropbox, залити на нього контент-обманку , а свої особисті дані зберігати вже на своєму VPS. Нехай, так би мовити, вороги пошукають!

Рішення, яке я описав, зрозуміло, не працює «з коробки»: потрібно витратити кілька годин на його налаштування, а також на написання скрипта бекапу. З іншого боку, надійний особистий бекап вартий ворушіння мізками, хіба ні?

P. S. Питання підвищення надійності вирішується елементарно: ніхто не заважає нам орендувати не один, а два, три, скільки душі завгодно VPS-в хоч в тому ж Scalaxy, хоч у різних кінцях світу, у різних компаній, і організувати описану схему з кожним з них. Такий розклад мене особисто заспокоює більше, ніж гучні (часом, на жаль – чисто маркетингові) слова про «хмарність» хостингу і його, нібито, підвищену відмовостійкость.

За даними internetua.com

Як працюють «програми по підписці»?

lambo-cbto-admin    Internet, Обчислення у хмарі    

Концепція продажів програм за передплатою поки ще відносно нова для нашої повсякденності, в той же самий час, за даними дослідницької фірми IDC, три чверті всього американського бізнесу мають у своєму розпорядженні хоча б одну програму, оплачувану за моделлю передплати. І якщо з відомими моделями типу SaaS все більш-менш зрозуміло, то вихід стандартних десктопних програм на модель оплати за передплатою поки досить екзотичний, хоча і здається дуже цікавим для багатьох компаній. Сьогодні ми розглянемо цей варіант дистрибуції софта і його поточні світові тренди.

Що таке SbS?

Модель продажів «Програми по підписці» (Software by Subscription, SbS) – це нова бізнес-модель, що стала технічно можливою в умовах масштабного розвитку мережевої інфраструктури останніх років, і яка на відміну від вже звичних моделей з продажу програмного продукту з вічною ліцензією, пропонує лише тимчасову підписку на продукт. Тепер у користувача є гнучка можливість оплатити лише місяць (квартал або рік) користування потрібної програмою, зберігаючи можливість у будь-який момент відмовитися від підписки на дану програму.

Переваги SbS

Модель Pay-as-you-go
Вважається, що незначні суми (мікроплатежі) необхідні для оплати місячного або річного використання програми підвищують рівень входження в цей ринок нових шарів покупців, для яких купівля звичайної вічної ліцензії та дорога, і не завжди виправдана. Наприклад, вихід нової версії програми через рік після покупки попередньої ставить під сумнів доцільність використання тепер уже старої версії, а гроші сплачені за вічне використання. При моделі SbS людина в будь-який момент може відмовитися від програми, яка стала непотрібною, економлячи навіть на відпустках співробітників, тимчасово припиняючи оплату; як показує досвід, SbS в більшості випадків реально допомагає економити гроші.

Гнучкість оплати

Другий важливий момент, це можливість дуже гнучко докуповувати користувачів, і також гнучко відключати зайву оплату, тоді як при покупці традиційного софту вже стало традиційним, при оформленні ліцензії, закладати резервну кількість робочих місць на передбачуване зростання компанії, що, по-перше, не завжди виправдовується, а навіть якщо розширення співробітників і відбувається, – його не завжди легко точно заздалегідь передбачити. Все це веде до непотрібних переплат, яких в SbS немає.

Оскільки часто орендовані програми знаходяться на стороні продавця, можна дуже відчутно заощаджувати на їх обслуговуванні і супроводі (як часто наводиться на прикладах великих компаній, місячні зарплати обслуговуючого персоналу можуть перевищувати вартість місячної підписки на весь необхідний софт).

Особливості SbS

Оскільки цей напрямок ще дуже молодий, загальний підхід до механізму передплати поки не вироблений, кожна з компаній-учасників ринку сама емпірично намацує виграшні для неї стратегії.

Один їх можливих технічних підходів – це встановлення стандартного десктопного ПО у клієнта, яке періодично зв’язується через Інтернет з сервером ліцензій постачальника рішення і перевіряє факт своєї оплати. Другий підхід – це винесення програми повністю на сторону постачальника, коли додаток підвантажується безпосередньо через мережу (screen sharing), що вимагає досить швидких підключень.

Давайте розглянемо на конкретних прикладах успішні реалізації цих двох варіантів, але перш ніж це робити, все-таки спробуємо провести чітку грань між суміжними з цим підходом моделями дистрибуції. Отже, по-перше, на відміну від традиційної моделі SaaS, в даному випадку мова йде про надання доступу саме до звичайних десктопних додатків. По-друге, слід врахувати, що поки є деяка термінологічна неоднозначність: у той час, як одні компанії називають цю модель «підпискою», інші вважають за краще називати це «орендою програми», в обох випадках пропонуючи по суті одне і теж.

Приклади реалізацій SbS

Adobe Creative Suite
Компанія Adobe – одна з перших світових компаній, яка самостійно реалізувала повний цикл SbS для сімейства своїх популярних продуктів Adobe Creative Suite. Як пишуть маркетологи, вони прийшли до висновку, що користувач місячної підписки за повний цикл тимчасової підтримки програми (у Adobe – це 24 місяці) заплатить приблизно в два рази дорожче, ніж якби він купив традиційну вічну версію. Таким чином, модель SbS-підписки Adobe економічно вигідна компаніям або людям, які збираються користуватися програмою епізодично або в тимчасовому інтервалі до 1 року.

Microsoft Business Productivity Online Suite
Adobe не єдина компанія, яка експериментує з моделлю SbS. Microsoft почала ці експерименти набагато раніше Adobe, правда, за висновком експертів, багато в чому невдало. Microsoft пробувала вже кілька різних підходів до реалізації моделі передплати. Як приклад, на даний момент створена широка мережа дистрибуції продуктів «по передплаті» топового для Microsoft продукту – MS Office. Так, британська платформа Rentsoft пропонує весь список зазначених продуктів Microsoft у варіанті «Hosted Microsoft Office» (при цьому пропонуючи перші 7 днів використання безкоштовно для всієї лінійки продуктів). Це – яскравий варіант протилежного до Adobe підходу: весь софт щоразу підвантажується і запускається з боку постачальника передплати через Мережу.

Існують й інші варіанти організації схеми SbS в Microsoft. Наприклад, російська компанія «Мікротест» також надає ПЗ Microsoft в оренду, при цьому пропонуючи наступні варіанти: орендоване ПО може встановлюватися як на обладнання компанії «Мікротест», так і на обладнання самого замовника. У першому випадку амортизація обладнання враховується в орендній платі за ліцензії. У другому – компанія «Мікротест» орендує обладнання у замовника, при цьому все обладнання фізично розташовується на території замовника та повністю ним обслуговується, що позитивно впливає на безпеку корпоративних даних і якість доступу користувачів до додатків.
Як схожих варіантів рішень підписки для продукції Microsoft можна навести такі вітчизняні компанії: Рент ІТ, S & T України, IT Style, Інфобокс, Rusonyx і особливо E-Style ISP, який пропонує майже весь перелік продуктів Microsoft.

Як приклади постачальників з більш широким вибором продуктів дистрибуції «по підписці», не обмеженої лише Microsoft, можна привести Diac (Microsoft, Adobe, Symantec і ін), а також російську компанію Agava (Microsoft, Parallels, 1C-Бітрікс та ін .).

Платформа Рентсофт

Дуже бурхливо розвивається, і по-справжньому дуже вдала вітчизняна розробка, що дозволяє реалізувати модель підписки практично для будь-якого десктопного продукту, – це платформа від Рентсофт. Компанія поширює за передплатою безліч відомих програм, це продукти таких фірм, як: ABBYY, ESET, DrWeb, PANDA, KasperksyLab, Agnitum, TrendMicro та інші. Для просування платформи існує зручна партнерська програма, а також відкрито окремий рекламний сайт ПоПодпіске.

Allsoft.ru – Софт за передплатою

Ще один молодий вітчизняний подібний проект, створив свою власну площадку для продажу популярного софта за моделлю SbS. Не будемо тут зайвий раз повторюватися з описом, т.к. багато в чому пропозиції та концепція підписки Allsoft повторюють розробку від Рентсофт.

Висновок

Покищо існують одиничні випадки, коли компанія-виробник продукту самостійно вибудовує повний цикл дистрибуції за передплатою, найчастіше це роблять сторонні інтернет-магазини або технологічні платформи, які розробляють і супроводжуючі технічні та білінгові механізми оплати і прокату додатків. Модель SbS поступово завойовує до себе довіру, провідні світові постачальники, такі як Autodesk, NetApp, Oracle, Quest Software, Red Hat, Solarwinds, Symantec і інші, починають все активніше використовувати цей механізм, намагаючись проникнути на ще поки не освоєний ними ринок мікроплатежів і низьких цінових рішень.

За даними internetno.net