Футурологія: мільйонам IT-спеціалістів доведеться поміняти роботу

… А міста майбутнього будуть самі в змозі вирішувати найскладніші завдання з організації життєдіяльності своїх мешканців

Директор IBM по країнах СНД і регіонах Росії Михайло Серьогін поділився з кореспондентом «Коментарів» тим, яким він бачить майбутнє IT-послуг.

Як ви думаєте, куди рухається глобальна економіка і IBM разом з нею?

Одна з головних тенденцій сучасної економіки – підвищення частки послуг.

Це впливає і на розвиток індустрії інформаційних технологій. Технології переходять в іншу площину, стають більш бізнес-орієнтованими.

Так, за допомогою сучасних програмних засобів банківський менеджер може самостійно внести зміни в бізнес-процес, не залучаючи IТ-службу. Багато компаній вибирають концепцію хмарних обчислень – «IТ як послуга».

Раніше багато IТ-компанії займалися переважно продажем програмного забезпечення як продукту, а «залізо», у тому числі й у IBM, робило левову частку продажів. Наскільки складно буде навчитися великим компаніям продавати ПЗ як послугу?

Це один із значущих стратегічних сценаріїв для компаній, які займаються продажем ПЗ. У першу чергу в силу потреб ринку. Дослідницька компанія IDC оцінює обсяг ринку SaaS (ПЗ як послуга) в $ 15 млрд.

Для порівняння, в 2006 р. він становив лише $ 3,6 млрд. Ігнорувати ці цифри недалекоглядно.

Чому так масового почали розвиватися IТ-послуги?

Основним двигуном тут є саме замовлення з боку ринку. Так, акціонери великих компаній або керівники державних компаній прагнуть відмовитися від капітальних витрат, які раніше йшли на закупівлю програмних продуктів. Їм простіше спланувати операційні витрати на ІТ.

Ця тенденція почалася ще до кризи, котрий надалі на неї ще більш сильний вплив. Ще один економічний аспект, який знайшов своє відображення і в Україну – багато компаній заявляють, що вони не хочуть витрачати свої зусилля на те, щоб утримувати парк інформаційних технологій.

Вони хочуть концентруватися на своєму основному бізнесі, а все інше організувати як купівлю послуг.

Тоді можна говорити про те, що у нас з'явиться багато безробітних IT-шників?

Судячи з досвіду західних країн, ці люди як і раніше залишаться дуже затребуваними на ринку. Просто вони передут в штат компаній, які займуться обслуговуванням.

Чи правильно вважати, що розвиток віддалених IТ-послуг було спровоковано швидким зростанням потужностей швидкісних мереж передачі даних?

З одного боку, тут важливу роль відіграють законодавчі норми країни – в Україну, наприклад, не можна, щоб персональні дані знаходилися і оброблялися на території іншої держави.

З іншого боку, без створення базової телекомунікаційної інфраструктури така пропозиція була б просто не можливо.

А з точки зору споживчого продукту – куди йде IBM?

Напевно, у нас за всю нашу історію не багато прикладів, коли ми працювали на масовому ринку. Мабуть, самий яскравим прикладом був запуск в 1992 році ноутбуків під торговою маркою Think Pad. Але компанія вибрала стратегію роботи на корпоративному ринку. У 1981 році ПК був новинкою.

Двадцять років по тому він втратив велику частину своєї унікальності. Пора було рухатися далі – в майбутнє.

У ряді країн IBM займається розвитком програм smarter cities (розумні міста). Що вона передбачає?

У IBM існує концепція Smarter Planet (розумна планета). Вона охоплює різні сфери діяльності та індустрії, намічаючи шляху вирішення найбільш поширених проблем. Всередині цієї концепції існує кілька самодостатніх розділів, в тому числі і та програма, про яку ви згадали.

«Розумне місто» – це ефективне управління міським господарством, включаючи такі сфери, як транспорт, енергоспоживання, водопостачання, обслуговування громадян, інтеграція систем відеоспостереження, навігації та телекомунікації.

Блок завдань, що лежить на поверхні у всіх великих містах СНД – це, звичайно ж, дорожній рух. Тільки подумайте, скільки ми втрачаємо часу в Москві або Києві на те, щоб простояти в пробках.

Окремі частини концепції «розумний місто» вже реалізовані у великій кількості міст. Системи розумного регулювання дорожнього руху були впроваджені в Стокгольмі, Лондоні, Сінгапурі, система розумних парковок в Лос-Анжелесі.

В даний час ми ведемо переговори з владою кількох великих міст Росії і, звичайно ж, плануємо знайомити з нашим міжнародним досвідом український ринок.

Який основний принцип роботи цих розумних транспортних систем?

Перш за все, кожне таке рішення індивідуально, оскільки враховує специфіку кожного окремо взятого міста. Можна порівняти два найбільш яскравих приклади. У Сінгапурі була можливість будувати високошвидкісні магістралі, але рівень завантаженості доріг все одно залишався високим.

Тоді IBM взяла участь у розробці єдиного аналітичного центру транспортної системи, здатного аналізувати стан доріг в режимі реального часу. Якщо людина вирішила проїхати від точки А в точку В, не факт, що у нього вийде зробити це максимально швидко, тому що він може вибрати неправильний напрямок.

Завдяки новій системі житель Сінгапуру може заздалегідь дізнатися завантаженість доріг, вибрати потрібний маршрут, а система в свою чергу допоможе визначити найбільш зручний шлях, по якому можна буде дістатися без пробок.

Крім того, була розроблена єдина система продажу квитків на різні види транспорту, оскільки в потрібну точку іноді зручніше і швидше дістатися на громадському транспорті.

Інше місто з аналогічною проблемою – Стокгольм. В даному випадку рішення, розроблене для Сінгапуру, застосувати було неможливо. Проаналізувавши ситуацію, IBM запропонувала властям Стокгольма ввести платний в'їзд у центральну частину міста.

Спочатку був запущений пілотний проект. Багато хто не хотіли платити за пересування по вулицях рідного міста. Але система виявилася ефективною.

Помітно знизилася кількість пробок. Крім того, виручені гроші були спрямовані на розвиток суспільного транспорту. Після закінчення пілота влади дали можливість городянам самостійно вирішити, чи вводити постійну плату. Більшість проголосувала «за».

За даними   proit.com.ua