Архив рубрики Internet
Січ
21
Коментування вимкнено

Творець WWW роздав держдані всім бажаючим

Author lambo-cbto-admin    Category Internet     Tags

Винахідник World Wide Web Тім Бернерс-Лі і професор Найджел Шедболт опублікували в газеті The Guardian маніфест, присвячений запуску порталу з відкритими даними британського уряду, передає «Lenta.ru».

Використовуючи дані, викладені на сайті data.gov.uk, всі бажаючі зможуть створювати свої додатки. Зараз таких програм близько двох десятків. До їх числа, зокрема, входить додаток, що показує ціни на нерухомість у Великобританії, вакансії на держслужбі, а також найближчих до користувача стоматологів.

Бернерс-Лі і Шедболт вважають, що їхній проект створить нові можливості для економічного зростання, а сама інформація може бути використана для найбільш несподіваних завдань. Зараз на порталі викладено понад 2500 наборів даних, а розробкою додатків на їх основі зацікавилося 2400 осіб.

Data.gov.uk є британським аналогом запущеного раніше порталу Data.gov, де в електронній вигляді представлені державні дані уряду США. Data.gov, у свою чергу, є проектом нової президентської адміністрації, яка заявила про курс на відкритість інформації і держорганів.

Інший аналог Data.gov готує лондонська адміністрація. Сайт London Datastore відкриється 29 січня. Там з’явиться інформація про лондонських школах, роботі аварійних служб, злочинах і так далі.

За даними proit.com.ua

Січ
2
Коментування вимкнено

Експерти заглянули в майбутнє Інтернету

Author lambo-cbto-admin    Category Internet     Tags
Десять років тому Інтернету в Росії не було. Як же так, запитаєте ви, начебто навіть World Wide Web вже протягом п’яти років існував, так і провайдерів купа була. Але ні, не було у нас Інтернету. Звичайно, який-небудь володар модему раз на місяць купував картку і насолоджувався завантаженням однієї сторінки в протягом декількох хвилин, але світ Мережі не був знайомий простому обивателеві. Господи, та ви подумайте, хто в той час у нашій країні купував модеми? В основному, фідошники і власники власних BBS. І не треба говорити, що це була істотна частина населення, навіть для Москви це твердження зовсім не вірно.

Втім, ті часи, до гіршого або на краще, пройшли. Будь-яку, абсолютно будь-яку інформацію, ми знаходимо в Інтернеті, ми показуємо свої фотографії та відео, ми нелегально качаємо фільми, серіали і ігри одним натисканням кнопки миші, і ніхто не може нам перешкодити (все-таки це позбавляє процес величезної частки романтики – пам’ятаю, як записував на касети кожну серію “Вавілона-5”, а аніме нам привозили в мішку з Польщі. Доводилося дивитися четвертий сезон “Сейлор Мун” на польському. А що поробиш).

Той, хто думає, що Інтернет та комп’ютери в цілому, залишаться такими ж, як вони є зараз, глибоко помиляється. Роздуми футуристів про те, що ж буде навіть років через десять, подібні ворожіння на кавовій гущі, але якщо хто-небудь з них в результаті потрапить “в яблучко”, його будуть називати пророком, не замислюючись, що йому просто пощастило. Так от і я сподіваюся, що мені пощастить, хоч і не прошу приймати мої роздуми за чисту монету. Звичайно ж, ваша конструктивна критика вітається. Про що ми будемо говорити? Звичайно ж, про майбутнє. Не такому вже й далекому майбутньому Інтернету і, найважливіше, про мінливій моделі розповсюдження цифрового контенту.

Майбутнє чудове?

Але для початку давайте визначимося, що ж собою представлятиме комп’ютер через десять років. Ознаки того, що гігагерцова гонка, та й швидкість нарощування потужностей машин в цілому, істотно сповільниться, видно вже зараз. Подивіться, яку популярність придбали нетбуки, ці маленькі недорогі лептопи. Врешті-решт, необхідність запускати будь-які програми на локальному комп’ютері поступово відступає. Аби був браузер, що підтримує сучасні стандарти, а решта додасться. Неважко припустити, що тільки браузер в результаті і залишиться (ну і який-небудь умовний каркас інтерфейсу). Перша така серйозна розробка – “хмарна” система Chrome OS від Google.

Відповідно, зберігання даних на носіях конкретного комп’ютера також перестане бути необхідністю, що вкупі із збільшенням швидкостей Інтернету та повсюдної доступністю бездротового доступу в Мережу, призведе до того, що терміналу вже не потрібно власне сховище, а в пам’яті комп’ютера буде зберігатися тільки міні-ОС , кістяк, якась подоба нинішнього BIOS.

Але зачекайте, скажете ви, а як же торренти? Зрозуміло, що онлайнове сховище завжди можна купити в якої-небудь компанії, яка надає такі послуги, а потім неминуче поява купи веб-додатків, які дозволяють обмінюватися файлами. Втім, на щастя, файлова система, доступна користувачам для маніпуляції, також може незабаром піти в минуле і тут ми бачимо першу дилему, яка вирішується двома шляхами. Не будемо забувати, що багато користувачів звикли отримувати будь-яку інформацію, дивитися будь-які фільми і грати в ігри безкоштовно, отримуючи їх, знову ж таки, з файлообмінників або торрентів.

Можна передбачити появу peer-to-peer потокових сервісів, зміст яких полягає в тому, що відео або аудіо, при достатній кількості джерел, можна буде дивитися на льоту, при цьому сайт-обмінник буде виконувати функції плеєра. Що ж стосується торрентів, то вони теж, по ідеї, нікуди не дінуться. До речі, якщо припустити, що місткі сховища на локальної машині лишаться, то чому б веб-додаткам не складати викачане у свою “пісочницю”?

Менш зрозуміла ситуація з веб-додатками. Яким чином розробники будуть отримувати прибуток від них? Тільки за рахунок реклами, розташованої на сторінках ресурсу? Сумнівно. Напевно, засилля малопотужних інтернет-терміналів призведе до того, що продажі окремих продуктів підвищаться (згадайте той же App Store – більшість програм, які є в ньому, непогано продаються навіть не тому, що користувачі не знають, як зламати свій iPhone, а просто тому , що люди не хочуть виробляти експерименти над своїм смартфоном). Не будемо, при цьому забувати, що комплексність веб-додатків до того часу не буде поступатися звичайним локальним програмам.

На питання “що робити” відповідь одна: платити. І повірте, платити будуть, так як звичайні люди люблять платити. Гіки – так, не люблять, але не варто думати, що вони являють собою більшу частину людства. Їм залишиться тільки сидіти в яких-небудь старих версіях своїх улюблених ОС і спокійно скільки влізе обмінюватися древнім софтом, скоммунізженним в бородаті часи.

Інші ігри

Тепер ми переходимо до найцікавішого, а саме – до ігор. Невже і тут майбутнє нам підкидає підлянку? Заспокойтеся, ви самі не помітите, як станете легальними геймерами. Що стосується MMORPG, то якщо це не яка-небудь красива, але абсолютно нудна байда корейського виробництва, на кшталт Lineage, то вони вже і зараз цілком собі процвітають. Хочете сказати, що ніколи не платили Blizzard за місяць в World of Warcraft? Ха!

Але не будемо зупинятися на цій ідеї. Знаєте такий сервіс Onlive, запущений в цьому році? Його творці без особливих церемоній називають своє дітище “майбутнім комп’ютерних ігор” і проповідують одне просте твердження: ваш комп’ютер зовсім не обов’язково повинен бути моторошно потужним, щоб ви змогли насолодитися самими свіжими продуктами індустрії розваг. Всі складні обчислення здійснюються на серверах компанії, в той час як користувач просто отримує потокове відео. У свою чергу, з його робочої станції в “хмара” надсилаються сигнали від контролера або з клавіатури, що дозволяє керувати персонажем по той бік екрану.

Зрозуміло, за все потрібно платити, і гравець зможе або платити за абонемент, або просто купити вподобану гру, а точніше – можливість користуватися нею на серверах Onlive нескінченно. Користуватися цими послугами можна буде з будь-якого браузера на “Маку” або PC, а можна і просто придбати невелику коробочку-приставку, яка транслює відео на екран телевізора користувача. До речі, часи, коли клієнт який-небудь MMORPG займає по десятку гігабайт, теж напевно пройдуть, адже картинка, що видається користувачеві, також буде генеруватися на віддалених серверах.

Втім, ми забули про сучасні приставки, які ще не скоро підуть на відпочинок – подивіться, наскільки успішніше розробники торгують своїми іграми для них, ніж іграми для PC. Не дивно – адже зламавши приставку XBOX 360, приміром, ви забезпечуєте собі бан у всіх мережевих сервісах компанії, що не є добре. До того ж, зробити це досить складно, і, як у випадку з iPhone, не кожен з знають, як це зробити, на таке зважиться.

Так що ось як йдуть справи: відео та аудіопіратство не помре, зате ось за програми і, у тому числі за ігри, платити доведеться. І будете платити як миленькі, нікуди не дінетесь. Втім, може бути, я помиляюся?

За даними internetua.com

Гру
15
Коментування вимкнено

Відкриття порталу держпослуг в РФ не відбулося

Author lambo-cbto-admin    Category Internet     Tags

Мінкомзв’язку РФ оголосило про відкриття 15 грудня сайту www.gosuslugi.ru, який повинен стати ключовою ланкою програми «Електронна Росія» і замінити «живе» спілкування громадян з чиновниками на віртуальне. Однак широко розрекламований проект, на який тільки в останні кілька років через був витрачений майже мільярд (!) рублів, виявився фальстартом. На сайті функціонує та ж флеш-заставка, що і в останні місяці, що обіцяє відкриття в новорічну ніч.

За інформацією міністерства, на сайті можна буде отримати інформацію про більш ніж 400 державних і муніципальних послуг, включаючи 100 федеральних. Новий портал повинен акумулювати послуги, що надаються громадянам ГИБДД, Федеральною міграційною службою, ФНП, Пенсійним фондом РФ, Росреестром, загсом, тощо.

На ділі, відкриття проекту, чия ціна за 7 років роботи над ним наближається до вартості регіонального газопроводу або річному бюджету міста-мільйонника, виявилося фальстартом. Єдиний контент нового порталу той же, що і в останні місяці: флеш-заставка, що обіцяє старт 31 грудня і понад 1000 документів всередині. Якщо б не дивовижний прес-реліз Мінкомзв’язку, спираючись на який, десятки ЗМІ повідомили про відкриття порталу сьогодні, 15.12.2009, можна було б сказати, що формальності дотримані: останній термін реалізації програми зі створення «електронного уряду» – 2010 рік. І віртуальний Дід Мороз, який викладе в новорічну ніч на порожній сайт обіцяні 1000 документів, міг би скромно поставити крапку в гігантському футуристичному проекті, який з 2000 (фактично – з 2002-го) року «поглинув» майже мільярд із бюджетних коштів. Однак, для Мінкомзв’язку, мабуть, важливий «дедлайн»: майбутнє 23 грудня засідання Держради, на якому головний ініціатор впровадження «електронного уряду» президент Дмитро Медведєв повинен буде дати оцінку новому ресурсу. Можливо, Медведєв виявиться тонким цінителем флеш-анімації, і проекту дадуть можливість розвиватися до 2018 року. Нагадаємо, що на квітень 2010 заплановано затвердження нового семирічного плану «інтернетизації російського уряду».

Поспішно оголошений старт Мінкомзв’язку порталу держпослуг може пояснюватися і бажанням оголосити про досягнення чиновникам і експертам Євросоюзу, які готові доплатити за переклад російського уряду у віртуальну реальність. Через 2 дні, 17 грудня місія Євросоюзу в Москві презентує проект «Підтримка електронного уряду в Російській Федерації – надання урядом електронних послуг громадянам», на який виділено 2 млн євро. В основі проекту лежать результати експериментів, проведених на гроші ЄС в 2004-2009 роках у Північно-Західному федеральному окрузі, перш за все в Архангельську, Калінінграді, Новгороді, Петрозаводську і Санкт-Петербурзі. Тепер організатори планують охопити своїм проектом всю територію країни.

На 2 млн євро експерти ЄС планують підготувати методичні посібники для розробок майбутніх послуг електронного уряду та законодавчих актів з впровадження електронних послуг на регіональному та муніципальному рівнях; вдосконалення правової бази шляхом приведення її у відповідність з кращим європейським досвідом. На ці ж гроші будуть проводитися курси для спеціалістів, які беруть участь у розробці, управлінні і використанні електронних послуг. Головним оператором проекту виступить ірландська консультаційна компанія GDSI (Galway Development Services International).

Курс на освоєння держчиновниками інтернет-простору було оголошено ще в 2000 році, створенням нацпроекта «Електронна Росія». Переклад російської бюрократії на цифрову основу став з моменту старту програми у 2002 році, одним із лейтмотивів виступів міністрів, експертів і президентів.

Розробники програми пообіцяли 7 років тому можливість для громадян безпосередньо спілкуватися з чиновниками через інтернет, переклад в електронний формат більшості паперово-довідкових послуг та можливість громадського контролю над діяльністю держструктур. У світі система «електронного уряду» діє і розвивається вже багато років. У ряді європейських країн через інтернет можна оформляти широкий список довідок, ліцензії, допомоги, не відвідуючи особисто те чи інше відомство. Також у розвинених державах практикуються різні форми електронного участі у виборах, широко поширені чати і форуми, де виборці в режимі онлайн спілкуються з представниками влади.

Російський нацпроект також обіцяв створити подібні системи для спілкування з владою. І невеликий прогрес можна було спостерігати – до 2005 року країна піднялася в рейтингу ООН за ступенем готовності до електронного уряду до 50-го місця з 192 країн. А з початку президентства Дмитра Медведєва процес нібито обіцяв прискоритися – мабуть, завдяки особистому блогу глави держави на kremlin.ru і численним виступам, в яких оголошувався курс на інноваційний розвиток. Уповільнені темпи інтернетизації країни аналітики спочатку були схильні пояснювати «опором консервативних управлінців». Однак обсяг бюджетного фінансування для створення «електронного уряду» разом з періодичними публічними струсів від перших осіб допомогли переконати навіть найбільш стійких прихильників папірців з печатками. Бюджетна щедрість заради переведення вітчизняної бюрократії на електронний рейки не знала і до цих пір не відає кордонів.

За даними GZT.ru, створення попередньої, провальною версії сайту держпослуг, який до сих пір не відкрився, обійшлося державі в 495 мільйонів рублів. 1 січня 2009 був запущений вкрай невдалий сайт Загальноросійського державного інформаційного центру (ОГІЦ, Ogic.ru), який переміг в аукціонах, що проводяться Федеральним агентством з інформаційних технологій. Наповнення порталу було скромним, послуги в електронному вигляді не надавалися, а розробники пояснили це відсутністю нормативно-правової бази. У результаті було вирішено доручити розробку сайту «Ростелеком», а Мінкомзв’язку визначив, в які федеральні закони необхідно внести зміни до 2015 року.

Вартість створення порталу «Ростелекома» виявився нижчим, ніж у попередніх розробників: «всього» 181 мільйон рублів. Крім витрат на розробку, організації довелося викуповувати сам домен gosuslugi.ru у приватної особи. Відзначимо, що Генпрокуратура наполягала на примусове вилучення «домену державного значення», але в компанії вважали за краще обійтися ринковими механізмами.

Таким чином, витрати держави безпосередньо на створення порталу досягли 676 мільйонів рублів. Але в цілому програма інтернетизації російського держапарату виявилася куди більш «ненажерливої». Сайт уряду Москви www.mos.ru обійшовся бюджету столиці майже в 40 мільйонів рублів. А один з «дочірніх» проектів міського уряду – «Дитячий портал міста Москви» – в 45,9 мільйона рублів, або в 1,7 мільйона доларів. Один з небагатьох функціонуючих до цього дня проектів програми – сайт для розміщення інформації про держзамовлення zakupki.gov.ru «зажадав» для виправлення власного движка 115 мільйонів рублів. Причому, 103 мільйони було запропоновано за «розробку програмного забезпечення Загальноросійського офіційного сайту в мережі Інтернет для розміщення інформації про розміщення замовлень», а також ще 12 мільйонів – на «розвиток» цього сайту.

Неквапом поглинає мільйони за мільйонами процес створення електронного уряду вже не раз викликав гнівну критику «перших осіб». «Що ми просунули? Та ні фіга ми не просунули! »- Так різко оцінив процес створення електронного уряду на одному вересневих нарад президент Дмитро Медведєв. Результатом гнівною критики стала поява у Мінкомзв’язку плану дій «щодо переходу до виконання державних функцій в електронному вигляді». Але, для початку, Мінкомзв’язку вирішило привести в «сучасний вигляд» власну діяльність, що було оцінено на тому ж сайті держзамовлень у 46,8 мільйона рублів.

З урахуванням заявок окремих відомств на «оцифровку» своєї діяльності, вартість створення електронного уряду вже давно перевищила мільярд рублів. Відчутним користувачами підсумком поки став лише сайт держзакупівель, джерело поповнення колекції корупційних скандалів, кілька десятків відомчих сайтів (які були розкритиковані не тільки експертами, але і президентом – за недбалість виконання і заплутаність навігації). Та і просто флеш-ролик, який обіцяє громадянам новорічний подарунок – віртуалізацію спілкування з чиновниками.

За даними internetua.com

Недавні записи

Архів