iCloud як останній цвях у труну PC

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

Здивувати пересичену електронними чудасіями публіку нелегко, але в черговий це безсумнівно вдалося Apple. На відкритій два дні тому конференції для девелоперів WWDC, компанія не показала довгоочікуваний iPhone 5. І навіть наступна версія мобільного iOS (теж за п’ятим номером, реліз восени) та оновлення Mac OS X під кодовим ім’ям Lion (більше двох сотень виправлень та нових функцій) не стали головним сюрпризом.

Найважливішу новинку презентував особисто Стівен Джобс, який повернувся зі свого безстрокового лікарняного, щоб зайвий раз підкреслити, наскільки важливий для Apple і її користувачів цей анонс. Звертаючись до аудиторії з традиційно порожньої сцени, під  мовчазний акомпонемент майорівшої  на задньому плані стилізованої металевої хмаринки, батько айфонів і Айпад представив набір веб-сервісів iCloud, що переміщає цифровий центр ваги з персоналки в Мережу. Або – як це модно тепер говорити – в хмару.

Порівняти бурю, що піднялася в комп’ютерній та колокомп’ютерно? пресі після презентації iCloud, можна лише з тим, що коїлося після вбивства нещасного Осами. І те що сталось особливо вражає, якщо врахувати граничну простоту продукту. Описати принцип його дії можна буквально двома реченнями. iCloud фактично – жорсткий диск, доступний через Інтернет. З його допомогою програми, що працюють на всіх пристроях Apple, автоматично діляться між собою своїми даними.

Уявіть собі абстрактний документ, який ви створили на смартфоні. Нехай це буде фотографія, текстовий файл або календарний запис – в даному випадку його тип не має значення. Важливо, що з iCloud ви можете забути про те, де ваш документ знаходиться фізично.

Операційна система сама подбає про те, щоб скопіювати його в хмарне сховище, а звідти так само автоматично передати на всі інші підконтрольні особисто вам пристрої – наприклад, планшетку, десктоп і навіть, якщо знадобиться, плеєр. Отже, опинившись за вашим десктопом, ви зможете відразу використовувати цей документ, без будь-яких додаткових операцій.
Народившись в хмарах, наступне покоління комп’ютерних користувачів може і не знати, що таке жорсткий диск

Народившись в хмарах, наступне покоління комп’ютерних користувачів може і не знати, що таке жорсткий диск

Так фотографія, зроблена за допомогою iPhone, вже через кілька секунд буде доступна на Макінтош. А цифрова книга, придбана в магазині Apple, негайно відобразиться на всіх пристроях даного користувача, здатних цю книгу відтворити. Пошта, музика, книги, контакти, системні оновлення – коротше кажучи, всі типи даних, що використовуються операційною системою iOS, а також (у недалекому майбутньому) дані, що породжуються сторонніми додатками для неї можуть або зможуть передаватися непомітно для користувача через iCloud, без участі персонального комп’ютера.

Справедливості ради слід зазначити, що сам Джобс наполягає на ущербності порівняння iCloud і веб-накопичувача. Але Джобс лукавить – на догоду маркетингової цінності. Єдина відмінність новинки від доступного через Інтернет жорсткого диска полягає в інтелектуальності, умінні iCloud працювати без участі користувача і непомітно для нього.

iCloud – не перша ініціатива хмарна Apple. Компанія вже проводила обмежені експерименти такого роду, найтриваліший і масштабний з яких, платно-передплатний MobileMe, зібрав (по стороннім оцінками) 3 мільйони користувачів і проіснував три роки, аж до лютого 2011. Apple і Джобс особисто вважають MobileMe провалом, але завдяки йому компанія змогла отримати безцінний досвід.

iCloud увібрав в себе все те, чого бракувало MobileMe. Він універсальний в сенсі підтримуваних типів даних, дуже тісно інтегрований з операційною системою і додатками, а на додачу до всього в базовій конфігурації ще й безкоштовний.

iCloud буде доступний кожному користувачеві пристроїв Apple (а можливо, і iTunes під MS Windows). Базовий варіант передбачає 5 Гбайт вільного місця, причому програми, музика та книги, придбані в магазині Apple, не враховуються. Конфігурація і вартість розширеної платній версії поки не визначені. Попереднє API iCloud доступний розробникам прямо зараз, офіційний старт сервісу запланований на початок осені.

Хороший продавець, Джобс свідомо експлуатує інтимну жилку в спілкуванні з аудиторією. Він зізнається їй у коханні, піднімаючись на сцену, і не ховається від об’єктивів, обіймаючи дружину після виступу. Нам постає старий, втомлений людина – але не таким чи мріється духовний лідер публіці?

Звичайно ж Apple не єдина і не перша компанія, замислившись над адаптацією хмарної механіки під потреби пересічних комп’ютерних користувачів. У «хмарах» будує свій бізнес Google – згадайте її Хромбукі і набір додатків Google Apps (див. «Google дає нетбукам другий шанс …»). Хворіє «хмарами» Microsoft, з її Office 365 і накопичувачем Windows Live SkyDrive, інтегрованим в Windows Phone. Успішно експлуатує «хмару» Amazon.com, що прив’язала до нього книги і музику. Але Apple безсумнівно зуміла домогтися унікального результату.

Навіть після знімання маркетингового флеру, майстерно наведеної Стівеном Джобсом, iCloud залишається продуктом революційним. З ним Apple першою вступає в постперсональное майбутнє, яке вона ж сама одне з перших і передбачала. Компанія володіє величезною армією мобільних пристроїв: за її власними даними, на цей момент продано більше 200 мільйонів екземплярів пристроїв під управлінням iOS (включаючи iPod Touch). Відтепер вони зрівняні в правах і можливостях з десктопами, а десктопи позбавлені привілеї центру цифрового всесвіту.

Важливо і те, як ідея втілена. Одноосібно контролюючи екосистему Mac OS X і iOS, Apple змогла вписати iCloud в свої продукти так, що пересічний користувач його навіть не помітить. Джобс абсолютно правий, стверджуючи: користуванню iCloud не потрібно вчитися, тому що вчитися нічому. Він просто працює. Домогтися цієї ідеальної простоти і універсальності конкурентам буде нелегко, якщо взагалі можливо – адже ніхто з них, за винятком хіба що Microsoft, не має такого впливу на весь спектр обчислювальної техніки, від смартфонів до десктопів. Що, в свою чергу, додасть привабливості продуктів Apple, який отримав тепер без перебільшення унікальне властивість.

На жаль, про нутрощах iCloud відомо порівняно небагато. Apple традиційно маскує технічну виворіт, тому як мінімум до осені, коли сервіс буде запущений, про його недоліки можна тільки здогадуватися. На даний момент виділено два потенційно небезпечних моменти. По-перше, насторожує факт зберігання більшої частини даних користувача в «хмарі», а фактично – на території США, у трьох гігантських дата-центрах, відданих під iCloud його творцем. Як впишеться ця обставина в політику безпеки іноземних компаній і організацій, що використовують комп’ютери Apple?

Другий нюанс – навантаження на бездротові мережі і вартість трафіку. Вже сьогодні мобільні пристрої тяжким тягарем лежать на операторах стільникового зв’язку, повсюдно усувається від безлімітних тарифів (див. «Як у США безлімітку скасовують …» і «Ростелеком обмежить доступ?”). Уявіть, як виростуть обсяги переданих даних після пришестя iCloud! Очевидно, розуміючи, що цього не переживуть ні оператори, ні самі користувачі (гаманці яких не бездонні), Apple обмежила iCloud-трафік мережами Wi-Fi. Повторюся, подробиці невідомі, але з того, що було сказано, випливає, що синхронізація з хмарою буде відбуватися тільки в зонах дії Wi-Fi. Мобільний лінки, принаймні за замовчуванням, використовуватися не будуть.

За даними internetua.com

Глава Disney: хмарні технології – майбутнє індустрії розваг

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

Глава корпорації Walt Disney Боб Ігер вважає, що хмарні технологи – запорука успішного майбутнього сфери розваг, пише газета The Wall Street Journal. На його думку, можливість зберігання мультимедійних файлів віддалено, на захищеному інтернет-сервері, а не на жорсткому диску персонального комп’ютера «дуже реальна і близька».

Це має зробити революцію в медіаіндустрії, впевнений Ігер.

При цьому Ігер заявив, що Disney, найбільшим акціонером якого є глава Apple Стів Джобс, поки не планує брати участь в новому проекті компанії – iCloud. Як стало відомо минулого тижня,, Apple підписала договори з провідними звукозаписними корпораціями для забезпечення роботи свого нового онлайн-сервісу.

Очікується, що iCloud стане онлайн-додатком для зберігання цифрових файлів в інтернеті. Музика, відео і фотографії будуть копіюватися з комп’ютера користувача і відтворюватися на серверах компанії з використанням бази Apple iTunes Store.

Хмарні технології, які становлять електронне сховище даних в інтернеті, стали об’єктом розробок і досліджень протягом останніх кількох років. Вони дозволяють зберігати, редагувати і ділитися файлами і документами з відкритою групою користувачів, не вимагаючи різних матеріальних носіїв начебто USB.

За даними групи International Data Corporation, обсяг цього ринку в Росії в 2009 році склав $ 4,8 млн.

За даними gazeta.ru

Як бути спокійним за свої дані в хмарі?

lambo-cbto-admin    Обчислення у хмарі    

«Бекап в хмару» … Як красиво звучить, і як симпатично пропонується на ринку! Я дивлюся по сторонах, і дивуюся: весь світ божеволіє за онлайн-зберіганням документів. Dropbox, Wuala, Zumodrive, Box.net – вибирай, не хочу! Кожен відрізняється чимось своїм, кожен намагається спонукати жити у своїй парадигмі, зі своїм клієнтом, кожен запевняє про цілость та недоторканость даних.

Останнє, щоправда, наводить на роздуми. Я вірю в щире бажання авторів цих сервісів зробити все по розуму, безпечно і просто красиво. Але я, при цьому, розумію, яким сильним може бути тиск обставин – то спливає тема розгляду з користувачами, які зберігають щось не те (а судити, то чи ні, чомусь хоче хтось третій – і коло осіб, котрі мають доступ до даних, зростає), то, начебто без причини, шифр виявляється розшифровуваним не тільки власником, то сервери сервісу виявляються не найкращим чином доступними. Все це змушує мене замислитися, а чи є сенс користуватися чимось зовнішнім, за визначенням не найнадійнішим, і чи хочу я заспокоювати себе, що «не така я важна птиця, нікому мої дані не потрібні».

Причин покопатися в моїх даних можна придумати масу (і зовсім не всі з них дозволені за законом). Тим більше, що за роки користування сервісом добра там накопичиться неабияк, і одразу навіть не згадаєш, які «скелети» в яких файлах лежать.

З іншого боку, ціни на сервіси онлайн-зберігання даних хоч і невеликі, але платити за подібні послуги все ж логічно. І ось тут-то і виникає кумедне питання – якщо хочеться винести свої дані не на зовнішній жорсткий диск, а саме «у світ», то чому не зайнятися питанням влаштування сховища для ниx самому?

Далеко ходити не треба: нехай у мене є 10 Гб даних, які хочеться зберегти. Навколо нас маса хостингів VPS з оплатою за фактичне споживання. Візьмемо той же scalaxy.ru, і прикинемо: місячні витрати за найдешевшу віртуальну машину (512 Мб ОЗУ і 16 ядер Xeon – у них це мінімум!) Із зовнішнім IP, з системним диском в 3 Гб, swap-диском в 1 Гб і додатковим диском в 10 Гб (сюди і покладемо свої дані) обійдеться нам в 605 руб. / міс. Але, зверніть увагу, «крутити» цю машину постійно зовсім необов’язково. А якщо віртуальна машина весь час виключена, то оплата йде тільки за IP-адресу та за місце на дисках, у нашому випадку в місяць ця сума складе не 605, а 137 руб.

Чим нам це цікаво? Підняти до linux-ового сервер ssh-тунель, і всередині нього по rsync перегнати свіжі дані – таке налаштування нескладне, і робиться швидко. Далі логічним буде налаштувати файерволл, вирішити чи шифрувати  на сервері свої файли, зрозуміти, чи варто зберігати  версії файлів і чи потрібно піднімати на сервері щось, крім rsync, але це вже «на колір і смак».

Вмикати і вимикати наш VPS, до речі, можна через API самої Scalaxy, тобто цим може завідувати скрипт бекапа. Цей же скрипт можна навчити передавати в VPS наш поточний IP, так, щоб з інших адрес файерволл нікого і нічого не пускав. В результаті VPS буде працювати рівно стільки, скільки потрібно для бекапу, і пускати користуватися собою тільки свого господаря – в інший час і навіть іншому клієнту він буде просто недоступний, і навіть потенційного шансу зробити з ним щось недобре ні в кого не буде.

І ще одне зауваження: якщо наш сервер публічно не позиціонується як сховище особистих даних, то і шукати на ньому щось важливе, можливо, будуть не в першу чергу – так що граничні параноїки можуть завести аккаунт на Dropbox, залити на нього контент-обманку , а свої особисті дані зберігати вже на своєму VPS. Нехай, так би мовити, вороги пошукають!

Рішення, яке я описав, зрозуміло, не працює «з коробки»: потрібно витратити кілька годин на його налаштування, а також на написання скрипта бекапу. З іншого боку, надійний особистий бекап вартий ворушіння мізками, хіба ні?

P. S. Питання підвищення надійності вирішується елементарно: ніхто не заважає нам орендувати не один, а два, три, скільки душі завгодно VPS-в хоч в тому ж Scalaxy, хоч у різних кінцях світу, у різних компаній, і організувати описану схему з кожним з них. Такий розклад мене особисто заспокоює більше, ніж гучні (часом, на жаль – чисто маркетингові) слова про «хмарність» хостингу і його, нібито, підвищену відмовостійкость.

За даними internetua.com