Cloud. Об’єктивна дійсність

lambo-cbto-admin    SaaS, Обчислення у хмарі     Хмарні обчислення, хмарні технології

Виконавчий директор АП КІТ Микола Комлєв зазначив, що Cloud Computing – уже не теоретична концепція, а реальність сьогоднішнього дня. «В даний час актуальність« хмарних »технологій стрімко набирає обертів, сприяючи розвитку російської індустрії послуг і аутсорсингу», – сказав він.

Тема ключового засідання конференції була сформульована таким чином: «Хмари: застосовувати не можна ігнорувати. Де ставимо кому? ». В обговоренні взяли участь перші особи провідних російських і західних компаній.

Віце-президент IBS Group, голова правління IBS Сергій Мацоцкій розповів, що компанія після кризи ухвалила рішення про переведення власної інфраструктури в корпоративне «хмара». Цей процес зайняв близько півтора років. Що стосується ефективності, то виявилося, що нове обладнання для двох ЦОД і супутні витрати по вартості виявилося менше, ніж підтримка колишньої програмно-апаратної платформи, хоча б тому, що обслуговування не самої нової «залізяки» обходиться в 3-4 рази дорожче, ніж нового обладнання. Ще один плюс – можливість динамічного перерозподілу ресурсів у разі пікових навантажень.

Разом з тим, Сергій Мацоцкій розповів, що при реалізації подібного проекту для одного з великих замовників, IBS зіткнулася з серйозною проблемою: на старих серверах замовника утворилася «смітник» зі старих версій систем, численних копій баз даних. Було не зрозуміло, як все це перенести в cloud. «Цю проблему рано чи пізно потрібно буде вирішувати всім компаніям, що збираються скористатися cloud-технологіями», – підкреслив Сергій Мацоцкій. Питання організаційно складний, необхідно провести інвентаризацію даних і запланувати поступовий їх переклад в «хмару». Одномоментно це зробити неможливо, незатребувані ресурси повинні виводитися з обігу поступово.

Генеральний директор IBM в Росії та СНД Кирило Корнільєв зазначив, що зараз найбільш поширений вид «хмари» – приватне. Однак не слід забувати, що за всі зручності його використання (гнучкість, динамічно розподіляється потужність і так далі) треба платити. Але є й економічний ефект, наприклад, для замовника час на управління змінами, установку нових версій ПЗ скорочується з декількох місяців до днів і навіть годин.

Президент компанії «Айтеке» Шаміль Шакіров підкреслив, що індустрія зацікавлена ??в зміні парадигми розвитку і технологій, однак створювати попит штучно неможливо, і корпоративні системи переводити на нові технології не просто. Якщо мова про публічний «хмарі», то основний ефект досягається тут при масовому використанні. Транскордонні cloud-послуги можуть стати затребувані в Росії хоча б через величезній території країни, на якій розташовуються численні філії великих холдингів.

За словами Шаміля Шакірова, відповідальність за безпеку даних, якість послуг визначається клієнтом і провайдером при укладенні контракту. Законодавчо поки такі угоди не визначені, однак така ситуація спостерігається не тільки в Росії, але й на Заході.

Тагір Яппаров, голова ради директорів Групи компаній «АйТі» зазначив, що дивує швидкість руху від «міфу про cloud» до реальних проектів. «Хмари» прийшли незвично – з масового ринку, а не з корпоративного, як це зазвичай буває.

За словами Тагіра Яппарова, послуги cloud затребувані там, де потрібно дороге обладнання, ПЗ, алгоритми, наприклад, у науковій сфері. У Росії присутня проблема: у побудову наукової інфраструктури інвестовані значні кошти (наприклад, в МГУ), але вона завантажена в кращому разі на 10%. Тому потрібно, щоб інфраструктурою користувалися різні наукові колективи, в тому числі в інших країнах світу.

Заступник генерального директора КРОК, керівник напрямку центрів обробки даних Руслан Заедінов зазначив, що cloud вигідно використовувати, наприклад, для реалізації нової послуги. Якщо для цього закуповувати нову програмно-апаратну платформу, то необхідні великі інвестиції, при цьому залишається ризик, що нова послуга залишиться незатребуваною. Якщо скористатися «хмарою», то інвестувати в проект можна за частинами, розтягнувши цей процес на кілька років. При цьому, якщо прогноз успіху нового сервісу не сприятливий, інвестиції можна припинити. Крім цієї економії, компанія також може заощадити на зарплаті для персоналу, залученого в розробку нового сервісу, на проведення тендеру і так далі.

Руслан Заедінов вважає, що одним з основних перешкод для широкого розповсюдження cloud є відсталість підходу до планування бюджетних витрат. Між тим зараз економіка волотильність, нічого передбачити навіть у найближчій перспективі неможливо, тому очевидно, що величезні капітальні вкладення недоречні. У даній ситуації шлях cloud може виявитися затребуваним.

Володимир Габріель, керівник експертної групи департаменту стратегічних технологій Microsoft Росія, зазначив, що «хмара» може бути корисно вже тим, що компанії при переході в cloud відмовляються від застарілих корпоративних систем і починають використовувати все нове і передове. «Cloud – хороший привід перейти на нову якість бізнесу», – підкреслив Володимир Габріель.

Генеральний директор представництва EMC Software в Росії Євген Кривоносов розповів про реалізацію проекту переходу в cloud компанії SAP. Він вважає, що однією з причин обережного ставлення до cloud є невідповідна структура компаній. Однак це починає йти в минуле, і сьогодні вже є реальні «хмарні» проекти. Для підрахунку економічного ефекту таких проектів EMC пропонує замовникам відповідну методологію.

На конференції відбулися також секційні засідання, на яких обговорювалися питання використання cloud для держави і бізнесу, для кредитно-фінансової сфери, а також питання інформаційної безпеки в cloud, юридичні аспекти ряд інших тем.

За даними  mskit.ru

Сподобалась замітка? Поділись!