«Хмари» – вбивці

В кінці 2011 року міжнародне аналітичне агентство Gartner назвало топ-10 стратегічних технологій і тенденцій, які будуть актуальні для більшості організацій в 2012 – 2014 роках (стратегічної Gartner називає технологію, яка має потенціал вплинути на організації в найближчі три роки).

Лідери перших шести напрямків – планшети і смартфони. За прогнозами Gartner, ринок чекає вибухове зростання продажів «таблеток»: з 103 мільйонів в 2012-му до 327 мільйонів в 2015-му. Аналітики Canaccord Genuity вважають, що не менш завидна доля буде смартфонів: у 2011-му продано 480 млн трубок, а в 2012-му обсяг реалізації може збільшитися до 640 мільйонів.

Зростання ринку мобільних пристроїв приведе до розвитку програм для них. На місце звичного для користувача інтерфейсу з вікнами, іконками, меню і покажчиком миші прийде той, де головну роль грають дотик, жест, функції пошуку, мовного зв'язку та відео.

Розвиток програм передбачає зростання їх продажів через спеціалізовані магазини. У Gartner впевнені, що до 2014 року буде здійснюватися понад 70 млрд завантажень мобільних додатків щорічно (у 2011-му приблизно 5 – 7 мільярдів). Причому активний попит на них сформується і в корпоративному сегменті (поки зростання відбувається в основному за рахунок приватних користувачів).

Четверта тенденція – контекстуальне і соціозалене обслуговування людини: програми будуть передбачати потреби користувача, розуміти його інтереси, визначати місце розташування і готувати індивідуалізований контент, продукт або послугу.

П'ята – інтернет речей. Прив'язкою до мережі зможе володіти куди більше приладів, ніж зараз. Цьому сприятиме розвиток сенсорів і NFC-технологій.

Шоста – розвиток «хмарних» сервісів. У найближчі кілька років цей ринок виросте в рази. За Gartner, основні рушійні сили цього процесу – Oracle, SAP, IBM, Microsoft.  Їх розробки в першу чергу будуть цікаві великому бізнесу.  Крім того, у найближчі кілька років почнуть активно розвиватися сервіси для приватних користувачів.

Останні чотири тенденції змалюємо штрихами. У найближчі три роки з'явиться аналітика нового покоління. Вона буде вбудована в потік даних, від ретроспективної (пояснює, що трапилося в минулому) перейде до обробки інформації в реальному часі і прогнозування майбутнього. А прості та структуровані дані поступляться місцем складним, різних типів (текст, аудіо, відео тощо) від безлічі систем. Аналітика поступово переміститься в «хмару».

Також Gartner очікує побачити широке використання флеш-пам'яті в споживчих пристроях, розважальної електроніки та інших вбудованих системах. Це сприятиме розвитку програм-в-пам'яті, аналітики-в-пам'яті, серверів-додатків-в-пам'яті, управління-даними-в-пам'яті.

У найближчі три роки світ зіткнеться з проблемою «великих даних», очевидно, ми станемо свідками революції в СУБД (наприклад, СУБД-в-пам'яті), а також у технологіях обробки і зберігання даних.

Нарешті, на ринок вийдуть надекономічні сервери, побудовані на процесорах, зазвичай використовуються в мобільних пристроях.

ІКТ замість ІТ

Один із самих основних мінусів дослідження – перекіс в сторону технологічної складової. За визнанням Михайла Клімарева, за першим використанням у телефоні ставилося запитання: «чи знаєте ви, що таке SaaS, DaaS, PaaS та інші XaaS або" хмарні "обчислення?». Так можна дізнатися, розбираються чи опитувані в термінах. Але це не дає підстав стверджувати, що вони не знають суті явища. Міністр ІТ і зв'язку Свердловської області Ірина Богданович:

– У питаннях «хмар» треба намагатися максимально йти від розмови про технології і наближатися до сервісів і послуг. Наведу аналогію. Коли ми беремо в руки телефон, то не думаємо, що ховається за цим пристроєм: антенно-щоглові споруди, базові станції, системи моніторингу, білінгу, ліцензії, мережі, технології передачі даних і т.д. Те ж треба зробити щодо результатів інформаційних технологій і говорити про них як про сервіс.

Думкy продовжує ІТ-продюсер Євген Шароварін:

– «Хмари» – успішна технологія, споживачі не можуть її не помічати. Її основний плюс в тому, що вона знижує поріг входження в ІТ для підприємства, простого громадянина, малого бізнесмена, в першу чергу за рахунок своєї простоти. Не треба розбиратися в серверах, наймати системного адміністратора, копатися в настройках мережі і т.д. Є просте визначення: «хмарні» технології – це ті, для яких не потрібно керівництво користувача.

Ми залишимо за рамками тексту розмову про переваги і недоліки «хмар» для споживачів. Вони обговорювалися не раз і вже набили оскому. Коли наприкінці минулого року проводилося опитування уральських ІТ-директорів на предмет їх інтересів, вони майже в один голос заявили: тільки не розповідайте нам про «хмарах». Хоча їх мотивація неоднозначна. Деякі учасники круглого столу переконані: CIO (Chief Information Officer) розуміють, що «хмара» – вбивця нинішньої парадигми управління ІТ на підприємствах.

– Зараз ми знаходимося на унікальному місці на шкалі часу. Всі сходили в «Однокласники» та Facebook і запитують, коли ж у мене таке буде на роботі, – розповідає Євген Шароварін. – Ми зіткнулися з ситуацією, коли росте покоління, для яких ІТ перестають асоціюватися з сервером, мікросхемами, проводочки, дата-центармі, спеціалізованим відділом. ІТ не самоцінні, тепер важливий їх функціонал, результат, який вони дають. І люди готові купувати ІТ як послугу.

Розглянемо переходу на «хмари» з точки зору розробників сервісів. Зупинимося на трьох, як нам здається, цікавих питаннях. Перший – чи можна розробнику «хмарних» сервісів повністю перейти на віртуальне спілкування з клієнтом? Учасники круглого столу зійшлися на тому, що це реально тільки в сегменті B2C. Керівник проекту хмарної бухгалтерії «Ельба» компанії «СКБ Контур» Євген Кобзєв:

– Часто люди сперечаються, яка технологія істинно «хмарна», яка – ні. Хтось до цих пір вірить, що можна взагалі не зустрічатися з клієнтом. Я недавно розмовляв з одним із бізнесменів, і він мені повідав про проблему: встановив додаток за моделлю SaaS, класна технологія, все оновлюється, все працює, але ніхто від розробників не приходить. Далеко не всім це подобається. Чому так добре продається «Консультант»? Тому що раз на три місяці до вас приходить один і той же чоловік, щось встановлює, п'є чай. Йому не заплатити вже якось незручно. Ще один приклад – один з найуспішніших SaaS-додатків в світі Salesforce. Там все робить менеджер в офлайні. Я впевнений, що без цієї роботи «хмар» не буде.

Друге питання – яким чином ІТ-компаніям (особливо розробникам важких продуктів) переходити в «хмари». Тут є два варіанти: або докорінно змінювати технологію, завантажувати власних програмістів, набирати новий штат; або купувати сторонніх розробників. Європейський досвід підказує – вибирай останнє. Директор венчурної компанії «Прожектор» Леонід Волков:

– Я не так давно спілкувався з представниками двох європейських компаній. Одна має рішення в околобухгалтерской сфері, інша займається автоматизацією ресторанів. Системи написані ще в 80-х роках, але вони успішні: кожна компанія має по мільярдному обороту і тисячі клієнтів, яких вони вміють облизувати. І ось перед розробниками постало питання переходу на «хмари». Користувачі вже надивилися виставок, наслухалися про SaaS, PaaS, IaaS і хочуть в cloud. Начебто треба садити програмістів, все переробляти. Але тут до моїх співрозмовників доходить: навіщо? У них є лояльні клієнти, вони вміють їх обслуговувати. У підсумку обидві фірми купують SaaS-проекти молодих розробників (разом з командою), дають їм свій бренд і потихеньку починають переводити на них користувачів. Компанії перетворилися з софтверних в сервісні. Думаю, грамотні російські гравці підуть тим самим шляхом.

З ІТ в ІКТ

І третій, мабуть, головне питання – інфраструктура для розвитку і продажів «хмарних» сервісів. Важливий він тому, що його підсумком може стати революційний переворот на високотехнологічному ринку: ІТ і телеком-компанії зникнуть і з'являться інформаційно-комунікаційні оператори.

За словами директора компанії i-Jet Media Олексія Костарева, головне, що необхідно, – якісні центри обробки даних (ЦОД). Грубо вони повинні працювати за схемою «зайшов в інтернет, купив скільки треба потужностей з передвстановленим ПЗ, оплатив карткою, через кілька годин все працює». Такого поки що немає ні в Європі, ні в Росії. Більш того, на думку Костарева, жоден ЦОД в світі поки що не надає послуги істинно «хмарного» хостингу.

Телеком-оператори (тільки вони в Росії будують комерційні ЦОД) нужду споживачів інтерпретують по-своєму. Директор з ІТ уральського філії Мегафона Анна Белошейкіна: «Ми будуємо великі дата-центри по всій Росії. У найближчі два роки ЦОД на 6 тис. кв. метрів повинен з'явитися в Єкатеринбурзі ». Їй вторить директор по ШСД і новим видам бізнесу уральського регіонального управління Вимпелкому (ТМ Білайн) Ірина Шутько: «Ми відчуваємо нестачу дата-центрів при продажу" хмарного "продукту Microsoft Office 365. Він не так давно виведений на ринок, і ми хочемо охопити масовий сегмент, але поки процес гальмується браком потужностей ».

Проте представники ІТ-сфери скептичні. Євген Кобзєв: «Ми продаємо той же продукт, що і Білайн, але не бачимо ніякої необхідності в додаткових потужностях. Мене лякає, коли мобільні оператори будують ЦОД. Мені здається, їх не буде чим заповнювати. Ми нещодавно намагалися домовитися з однією стільниковою компанією з продажу "Ельби", вони погодилися, але тільки за умови переїзду на їх хостинг. А це дорого для нас ».

Директор з розвитку Уральського центру систем безпеки Дмитро Істомін також вважає, що недоліку в ЦОДах немає. Не вистачає сервісу, який «накручується» на дата-центр. А причина будівництва, на думку Істоміна, – недовіра одного оператора до іншого: «хочеться щоб хоститься у себе».

Крім сучасних послуг ЦОДів, з точки зору інфраструктури потрібні широкі канали і високий рівень проникнення інтернету. Поки цим можуть похвалитися тільки регіональні центри. Приклад – Єкатеринбург і Свердловська область. Середній показник проникнення широкосмугового доступу в інтернет в столиці – близько 72%, у регіоні – 37%.

Продаж SaaS-послуг – ще більш дискусійне питання. Ірина Богданович переконана, що фронт-офісами цього складного сервісу повинні стати телеком-оператори: «Вони більше всіх до цього готові, бо вони взаємодіють з клієнтами в сервіс-орієнтованої моделі. У телекомів є численні фронт-офісні підрозділи, грамотно вибудувані власні інформаційні системи, системи білінгу. Вони вже сформували інфраструктуру (канали, центри обробки даних), необхідну для розміщення програмного забезпечення, що надається як сервіс ».

Головні переваги телеком-компаній – наявність доступу до кінцевого користувача і величезні фінансові ресурси (особливо у федеральних гравців). Стратегії найбільших операторів включають в себе продаж «хмарного» софта. Мегафон вже цього року планує запустити SaaS-платформу для фізосіб і малого бізнесу, де користувач зможе замовити собі сервіс в потрібній конфігурації. Вимпелком не виключає інтеграції активів:

– Телеком-оператори бачать, де лежить додаткова вартість, бачить можливість трансформації. Так чи інакше, універсальні оператори стануть великими гравцями на ринку ІКТ, – прогнозує Ірина Шутько. – Шляхи тут зрозумілі. Телеком з розробником ПО почне з'єднуватися поетапно. Спочатку перший зробить платформу для розміщення софта, даючи доступ до клієнтської бази. Далі почнуться вкладення в інтеграторів, в компанії-стартапи. Процес буде схожий на входження мобільних операторів на ринок фіксованого зв'язку.

Проте ІТ-спільнота знову скептично. За словами керівника групи регіональних продажів «Хьюлетт-Пакард» Євгена Ералева, телеком-компанії мають у своєму розпорядженні достатніми фінансовими ресурсами для будівництва ЦОДів, у них є велика база корпоративних клієнтів, пропозиції по останній милі, вони вміють працювати з регулярними платежами за послуги. Але це не означає, що вони краще за інших управляють «хмарним» бізнесом.

Представники ІТ-бізнесу в один голос заявили, що SaaS і телеком-послуги – різні моделі бізнесу. Оператор – універсальний, а постачальник «хмарних» сервісів повинен бути чітко націлений, позиціонується.

За даними   expert.ru