Витрати малого та середнього бізнесу на хмарні обчислення подвояться до 2015 року
Представники малого і середнього бізнесу США витратять 49 млрд. доларів на “хмарні” послуги до 2015 року, вважають аналітики AMI Partners. За словами Дональда Беста, експерта AMI, витрати на хмарні обчислення зростуть вдвічі, головним чином, завдяки розвитку широкосмугового стабільного інтернету і фінансовим перевагам компаній, що не володіють великим запасом коштів на ІТ, на відміну від великого бізнесу.
На тлі загального зростання витрат на IT, частина цих інвестицій буде направлена ??в “хмари”, – говорить Бест. За інформацією AMI Partners, 10% ІТ бюджету вже витрачається на хмарні обчислення, і ця частка зросте до 15% до 2015 року, повідомляється в дослідженні. Під “хмарами” AMI об’єднує цілий ряд послуг, що включають безпеку і захист від вірусів, об’єднані комунікації, віддалене управління і SaaS (програмне забезпечення як послуга).
Компанії схильні купувати кілька послуг і сервісів від одного провайдера. Приміром, 38% компаній виявили бажання придбати програмне забезпечення як послугу (SaaS) в рамках ширшого “хмарного” пакету, в порівнянні з 11% користувачів, які скористалися лише сервісом SaaS. Основним фактором для подібної тенденції є вартість. Аналітики AMI вказує на те, що при покупці пакета послуг, користувачі отримують значну знижку.
Пакетні пропозиції мають для малого та середнього бізнесу очевидною перевагою: кілька послуг – одна служба підтримки.
Один з трьох опитаних представників малого та середнього бізнесу висловив інтерес у зберіганні даних і послуги від одного і того ж вендора, у той час як 9% віддали перевагу вибрати окремого провайдера під кожен вид сервісу.
На думку пана Беста, телекомунікаційні оператори, начебто Verizon і A & T знаходяться у вихідному положенні для пропозиції пакетних послуг. Verizon, приміром, об’єднує послуги та програмне забезпечення Microsoft, Google, Intuir та інших компаній зі своїми голосовими та інтернет – сервісами, щоб пакетно запропонувати їх малому і середньому бізнесу.
Дані AMI демонструють, що 19 млрд. доларів, витрачених на хмари малим і середнім бізнесом, підуть на рахунки телеком-компаній. У 2010 році ця цифра становила 11.3 млрд. доларів. Бест заявляє, що інтерес до пакетних пропозицій набагато вище серед підприємств зі штатом в 10-250 співробітників. Чим ближче компанія наближається до позначки 1000 співробітників, тим слабше інтерес до пакетних пропозиціях. Телекомунікаційні гіганти – серйозна сила, що стоїть за розвиток пакетних послуг, підводить підсумок Дон Бест.
За даними saasworld.ru
Топ 5 найбільших SaaS-впроваджень
1. Найбільшою SaaS-угодою вважається контракт SuccessFactors і Wal-Mart на 2,1 млн робочих місць. (Нагадаємо, SuccessFactors – це система управління талантами). Контракт був (не публічно) укладено в травні 2010 року і зараз (по ідеї) знаходиться на стадії реалізації
2. Друге місце займає теж SuccessFactors, і на цей раз все публічно. SuccesFactors заявляє, що її впровадження в Siemens на 400 000 робочих місць – це найбільше чинне SaaS-рішення за всю історію. Ніхто поки це не спростував.
3. На третьому місці один з головних конкурентів SuccessFactors – компанія Authoria, яка розповідає (по секрету), що у неї є клієнт на 340000 робочих місць. І що цей клієнт – глобальний лідер сервісів харчування. Можливо, це компанія McDonalds, яка значиться в клієнтах Authoria.
4. Розбавляє список HRM рішень компанія IBM зі своїм контрактом на 300000 користувачів Email-сервісу LotusLive iNotes з Panasonic. Контракт був укладений на початку 2010 року. Що з ним зараз – не відомо.
5. І на 5 місці знову HCM рішення від SaaS-вендора WorkDay. 200000 робочих місць. Клієнт – виробник комплектуючих для автомобілів, мобільних телефонів і комп’ютерів – компанія Flextronics. Контракт був укладений в травні 2008 року і став найбільшим на той момент.
Для інтересу, зазначимо, що найбільший клієнт Salesforce – фінансова компанія Merrill Lynch має 25000 користувачів. А найбільший клієнт Google Apps – виробник авто-комплектуючих Valeo – 30000 користувачів.
За даними saasworld.ru
Автори концепції «хмарної демократії» хочуть змоделювати її в онлайн-грі
«Єкатеринбурзькі Навальні» (втім, назвемо їх просто «хорошими хлопцями», тому що ніжні почуття пана Навального до нелюда типу Буданова на рахунок «раз» стирають цього симпатичного політика в порошок) представили свою книгу «Хмарна демократія», в якій пропонують об’єднати переваги прямої і представницької демократії.
Єкатеринбуржці Леонід Волков (ІТ-інвестор і депутат міської Думи) і Федір Крашенінніков (президент Інституту розвитку та модернізації громадських зв’язків) представили в Москві і опублікували в Мережі книгу «Хмарна демократія» – захоплюючий і доступний опис цілком робочої моделі державного управління, котра поєднує елементи прямої і представницької демократії і опирається на інтернет-технології.
Згідно з Леонідом і Федором, представницька демократія розвинулася через наявність технологічних обмежень (віче може управляти тільки компактною спільнотою). Недоліки сучасної представницької демократії численні: діяльність слуг народу непрозора, контроль над виконанням ними передвиборчих обіцянок відсутній. З іншого боку, пряма електронна демократія, навіть організована за принципом соціальної мережі, означала б для громадян необхідність щодня витрачати масу часу на ознайомлення з законами і голосування.
Автори пропонують дозволити громадянам довіряти свої голоси професійним мережевим політикам – з можливістю в будь-який момент негайно відкликати право представництва. Більше того, делегацію прав потрібно диференціювати: громадянин, покопавшись в налаштуваннях свого «особистого кабінету», може довірити іншому громадянину право голосу з 99% питань (звідси, до речі, виникає проблема ранжирування. – Прим. Ред.) Або делегувати свій голос при прийнятті специфічних категорій рішень експертам у відповідних областях (проблема «рубрикації». – Прим. ред.). «Матричне делегування довіри», перший стовп «хмарної демократії», позбавить «нетізенів» від дратівної необхідності голосувати за партії з їх «пакетними» політичними пропозиціями. (Звичайно, легко уявити собі ситуацію, в якій вирішується питання про секвестування бюджету; один і той же громадянин делегував своє право представляти себе по соціальній політиці умовному соціалісту, а по фінансовій – економісту-монетаристу; виникає цікаве протиріччя, але … це поправимо шляхом розстановки індивідуальних пріоритетів на кшталт «соціальна сфера важливіша за дефіцит» або навпаки.)
Недбайливих представників виконавчої та судової влади в демократії по Волкову і Крашеніннікову пропонується відкликати «одним дотиком». Виборці відкликають підтримку онлайн – рейтинг падає нижче законодавчо встановленого порогу – до побачення, пане мер або президент! (Автори розмірковують над конкретною величиною порогу, можливістю мораторію на відгук на якийсь післявиборчий термін і можливості для тих, хто не голосував за дану особу, переходити на її бік після виборів.)
Третій стовп хмарної демократії – «примусова чесність». Фактично Волков і Крашенінніков пропонують інституціоналізувати існуючу тенденцію до того, що люди, які приймають рішення, в умовах інформаційної прозорості виявляються приреченими вести себе добре. У «хмарній демократії» претенденти на виборчі посади або представлення інтересів інших громадян повинні розкривати про себе тим більше інформації, чим більшу відповідальність вони на себе беруть.
Леонід (ліворуч) і Федір невловимо нагадують Татіщева і де Геніна – богів-близнят Єкатеринбургу (фото з сайту Федора Крашеніннікова).
З окремими тезами та ідеями випускників УрДУ можна сперечатися. Зокрема з тим, що багаті та освічені завжди будуть прихильниками демократії, або з тематичними «капчами», при голосуванні відсіває явних тролів і повних ідіотів (питання «Who watches the watchers?» Трансформується в «Хто малює капчу?”), Або з тим, що Єкатеринбург – прямо-таки єдине місце в країні, де можлива свобода думки.
Але підкуповує наступне. По-перше, Волков і Крашенінніков – практики, «місцеві хороші хлопці» (антикорупційні позови, депутатські запити, дисемінація інформації, координація зусиль з іншими єкатеринбуржцями, які протидіють корупції); доречі, шанувальник Буданова ідею «хмарної демократії» підтримує і схвалює. По-друге, свою ідею автори пропонують обкатати в грі – політичному симуляторі, котрий моделює Росію. Бета-тестування «хмарної демократії» може стати неймовірно цікавим заняттям.
І – цікаво, що Ісландія (полігон інтернет-демократії) розташовується в російському місті, в якому, як і в Ісландії справжньої, є жива музична сцена. Невже взаємозв’язок?
За даними internetua.com
Недавні записи
- IBM відкриє доступ до суперкомп’ютера Watson для всіх
- Handle: блискавичне сортування вхідної пошти і керування завданнями і нагадуваннями
- Sqwiggle – система відеокомунікацій для команд , яка бореться з самотністю при віддаленій роботі
- Компанія CleanTalk завершила розробку програми для захисту сайту від спаму.
- Хмарні сервіси легко використовувати для поширення вірусів
Архів
- Листопад 2013 (3)
- Жовтень 2013 (1)
- Вересень 2013 (3)
- Серпень 2013 (4)
- Січень 2013 (7)
- Грудень 2012 (6)
- Листопад 2012 (8)
- Жовтень 2012 (4)
- Вересень 2012 (3)
- Серпень 2012 (4)
- Липень 2012 (3)
- Червень 2012 (10)
- Травень 2012 (7)
- Квітень 2012 (13)
- Березень 2012 (12)
- Лютий 2012 (6)
- Січень 2012 (15)
- Грудень 2011 (10)
- Листопад 2011 (11)
- Жовтень 2011 (10)
- Вересень 2011 (9)
- Серпень 2011 (14)
- Липень 2011 (16)
- Червень 2011 (21)
- Травень 2011 (4)
- Квітень 2011 (3)
- Березень 2011 (1)
- Лютий 2011 (3)
- Січень 2011 (2)
- Грудень 2010 (6)
- Листопад 2010 (1)
- Жовтень 2010 (6)
- Вересень 2010 (6)
- Серпень 2010 (5)
- Липень 2010 (8)
- Червень 2010 (11)
- Травень 2010 (9)
- Квітень 2010 (1)
- Березень 2010 (3)
- Лютий 2010 (3)
- Січень 2010 (5)
- Грудень 2009 (4)
- Вересень 2009 (2)
- Серпень 2009 (1)
- Травень 2009 (1)
- Квітень 2009 (1)

lambo-cbto-admin