Warning: Use of undefined constant ddsg_language - assumed 'ddsg_language' (this will throw an Error in a future version of PHP) in /var/www/cbto/data/www/cbto.com.ua/wp-content/plugins/sitemap-generator/sitemap-generator.php on line 44
“Хмарна” обробка даних – міф чи реальність? « Компанія "Бізнес-Технології Онлайн"

“Хмарна” обробка даних – міф чи реальність?

«Хмарні» обчислення – нова глобальна парадигма обробки
даних, популярність якої постійно зростає. Над розвитком
подібних технологій трудяться провідні світові розробники.
До того ж «хмарні» сервіси розвиваються вже і в нашій країні.

Ринок «хмарних» обчислень сьогодні величезний. За даними компанії Deloitte, в 2009 році тільки в США цей напрямок бізнесу принесло $ 55 млрд. доходу. До кінця 2010 року очікується вже $ 70 млрд. Новий сервіс особливо запитаний у корпоративному секторі, і в минулому році в США «хмарні» технології підтримали на державному рівні, запустивши веб-сайт Apps.gov. Цей ресурс пропонує організаціям держсектора послуги хостингу та схвалені урядом онлайн-додатки. Вперше на державному рівні була задіяна технологія «хмарних» обчислень, що дозволила адміністрації президента США заощадити кошти на закупівлю і настройку серверів і придбання програм.

У свою чергу Європейський центр досліджень економічної політики стверджує, що у разі активного впровадження «хмарних» обчислень країни ЄС заощадять протягом п’яти найближчих років не менше 760 млрд. євро і створять близько 2,4 млн. нових робочих місць.

У світі вже так багато провайдерів «хмарних» послуг (англ. cloud computing), що привести їх повний список в рамках статті не представляється можливим. Зате можна згадати ключових гравців, таких як Amazon, Google, Microsoft, Salesforce і т.д. Розробників в області «хмарних» обчислень теж немало, серед них HP, VMware, Citrix, IBM, Oracle, SAP, Fujitsu і багато інших.

Сьогодні найпопулярнішими сервісами «хмарних» послуг є інтернет-додатки та віртуальні обчислювальні ресурси, запропоновані у вигляді сервісів, мова про які піде в наступних розділах статті.

Біла «хмара» або «чорний ящик»?

«Хмарні» обчислення – це технологія розподіленої обробки даних, при якій спільно використовуються комп’ютерні ресурси, програмне забезпечення (ПО) і дані надаються користувачам за вимогою у вигляді інтернет-сервісів. Термін «хмара» використовується як метафора, в основі якої лежить традиційне схематичне зображення мережі Інтернет у вигляді хмари або як образ складної інфраструктури, за якою ховаються всі технічні деталі («чорний ящик»).

Згідно з документом IEEE, опублікованим в 2008 році, «хмарна» обробка даних – це парадигма, в рамках якої інформація постійно зберігається на серверах в Інтернеті і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад, на персональних комп’ютерах, ігрових приставках, ноутбуках, смартфонах і т. д. Парадигма «хмарної» обробки даних являє собою черговий етап розвитку розподілених обчислень. Її попередниками є такі концепції, як «мейнфрейм», grid і «клієнт-сервер». Модель «хмарних» обчислень складається з п’яти рівнів: клієнт, додаток, платформа, інфраструктура, сервер (рис. 1).

«Хмарні» обчислення – це нова модель створення, використання та доставки через Інтернет ІТ-сервісів на базі динамічно масштабованих і віртуалізованих ресурсів. Під масштабованістю розуміється властивість ресурсів або успішно справлятися з наростаючим обсягом робіт, або збільшувати продуктивність у міру необхідності. Віртуалізація – це здатність системи абстрагувати обчислювальні ресурси і надавати користувачеві тільки необхідні сервіси.

Для «хмарних» обчислень характерною рисою є нерівномірність запитів ресурсів з боку користувачів. Щоб згладити ситуацію, для надання сервісу між серверами і ПО проміжного рівня (англ. – middleware) міститься ще один шар – віртуалізовані сервери. Це дозволяє здійснювати балансування навантаження як засобами ПЗ, так і шляхом розподілу віртуальних серверів за реальними системам.

Моніторинг стану устаткування, балансування навантаження і виділення необхідних фізичних ресурсів для вирішення тих чи інших завдань здійснює спеціалізоване ПО (може називатися по-різному: middleware control, hypervisor, virtual machine monitor), що дозволяє забезпечити узгоджену роботу віртуальних серверів.

Найбільш поширеними технологіями віртуалізації є Microsoft Hyper-V і VMware Virtual Infrastracture (на базі якої розроблено операційна сі стема для «хмарних» обчислень VMware vSphere 4.1), крім того, власні технології віртуалізації мають компанії Cisco і Oracle, Citrix, Hewlett-Packard, Intel , AMD та інші. Технології віртуалізації можуть використовуватися в настільних системах, серверах, сховищах даних і т.д. Так, краще на сьогоднішній день рішення для віртуалізації настільних систем пропонує компанія Citrix, а Oracle, в свою чергу, розробила власну технологію віртуалізації, що охоплює широкий спектр рішень – від настільних систем до ЦОД.

Вважається, що перша хвиля віртуалізації ІТ-продуктів почалася в 2000 році і в основному завершилася до 2008-му, коли бізнес почав активно переводити на віртуальну платформу свої ключові програми. Цьому сприяв глобальна економічна криза, у самий розпал якого число віртуальних машин вперше перевищила кількість працюючих фізичних серверів. Зараз спостерігається вже «друга хвиля» популярності. До кінця 2010 року кількість віртуальних машин вже перевищує десять мільйонів, а динаміка річного приросту склав 28%.

Відмінною особливістю віртуальної ІТ-інфраструктури є можливість динамічного перерозподілу її обчислювальних ресурсів. Так, віртуальна машина консолідує фізичні сервери і програмні додатки, дозволяючи користувачам самостійно управляти використанням обчислювальних ресурсів. На віртуалізоване сервері може одночасно виконуватися безліч прикладних програм різних користувачів, причому під управлінням різних ОС.

Зазначимо, що парадигма «хмарних» обчислень стала широкодоступною тільки після того, як швидкісні інтернет-канали знайшли масовість, з’явилося доопрацьоване ПЗ віртуалізації для х86-серверів. Крім того, поширенню «хмарних» сервісів сприяв той факт, що користувачі почали висловлювати невдоволення необхідністю придбання ліцензій на постійно оновлюється ПО, а також зростаючою складністю управління ІТ-системами.

Головною рушійною силою розвитку «хмарних» обчислень в корпоративному секторі є можливість економити кошти на придбання та підтримку власних серверів, програмних додатків, пристроїв зберігання даних, ліцензій і т.п. Адже провайдеру послуг «хмарних» обчислень можна платити тільки за фактично використовуються сервіси.

Таким чином, «хмарні» обчислення є першим кроком до ресурсної моделі «споживання» інформаційних технологій, яка передбачає використання ІТ нарівні з іншими матеріальними ресурсами, такими як вода, газ, електрику. При цьому користувачеві не важливо, хто і як надає послуги, увага звертається тільки на співвідношення ціна / якість.

Типи «хмарних» обчислень

Всі існуючі моделі «хмарних» обчислень можна розділити на три основні типи: приватні, загального користування та гібридні (рис.2).

Архітектура «хмарних» обчислень включає безліч «хмарних» складових, що взаємодіють один з одним через веб-сервіси – інтерфейси програмних додатків (анг.: Application Program Interface, скорочено API). Два найбільш важливих компоненти архітектури «хмарних» обчислень відомі як front end і back end. Front end – це частина архітектури, видима клієнтом, тобто користувачем ПК. Вона включає мережу клієнта (або окремий термінал) і додатки, що використовуються для доступу в «хмару» через інтерфейс користувача (веб-браузер). Back end «хмарної» архітектури обчислень – це власне обчислювальний «хмару», що складається з комп’ютерів, серверів та пристроїв зберігання даних (рис. 3).

Концепція «хмарної» обробки даних включає в себе різні моделі надання ІТ-послуг: PaaS, SaaS, DaaS, WaaS, CaaS, EaaS (табл.).

Безпека в «хмарі»

Головним стримуючим фактором при роботі з «хмарними» ресурсами є питання безпеки – відсутність контролю над серверами, обчислювальними процесами, можливість витоку критично важливої ??інформації і пр. Серед інших стримуючих факторів можна відзначити сумніви в якості «хмарних» послуг, незначна кількість пропозицій, відсутність методик оцінки ефективності, неготовність змінювати підходи до ІТ-стратегій, неприйняття ІТ-персоналом (боязнь скорочень і т.п.), нерозуміння керівниками компаній переваг нових технологій.

Насамперед згадані побоювання справедливі у випадку банків та інших фінансових установ, що є об’єктом дуже жорсткого контролю з боку державних регуляторних органів. Національний банк України – головний регулятор вітчизняних банків – може дозволити їм використовувати хіба що приватні «хмари» (наприклад, для створення резервних ЦОД), але навряд чи коли-небудь дозволить використовувати «хмари» загального користування, оскільки в цьому випадку дані «розмиваються» по серверах, які знаходяться невідомо де (в географічному сенсі). У разі якщо банк захоче віддати свій приватний «хмара» на хостинг третій стороні, обов’язковою вимогою НБУ буде як мінімум самостійне (не аутсорсингове) адміністрування найважливіших програм конфіденційних даних.

А для вирішення багатьох завдань (таких, наприклад, як внутрішня бухгалтерія, CRM, HR та ін) фінансові організації цілком можуть використовувати «хмарні» обчислення вже сьогодні. З провайдером «хмарних» обчислень можна підписати відповідний договір про рівень обслуговування (SLA), що передбачає серйозні фінансові штрафні санкції у випадку тих чи інших небажаних подій.

А ось засновник руху вільного ПЗ Річард Меттью Столлман вважає, що використовувати веб-додатки для власних обчислювальних процесів не слід вже тому, що над ними втрачається контроль. Однак компанії-розробники та провайдери «хмарних» обчислень запевняють, що можуть гарантувати безпеку. Вже хоча б тому, що інвестиції провайдерів «хмарних» послуг в засоби безпеки, як правило, набагато вище, ніж у непрофільних організацій. Однак не слід забувати і про можливість інсайдерських дій, які можуть привести до витоку конфіденційної інформації.

Фахівці провідних світових ІТ-компаній вважають, що дані, які поміщені в «хмару», надійно захищені та у віртуальній, і у фізичній реальності, оскільки величезні ЦОД з серверами, на яких зберігаються терабайти інформації, забезпечують найвищий рівень захисту від зловмисників, природних катаклізмів та інших зовнішніх загроз.

«Хмарні» обчислення в світі

Amazon

Amazon Web Services (http://aws.amazon.com/) по праву вважається класикою «хмарних» обчислень (в експлуатації з липня 2002 року). Це набір послуг (доступ до яких через Інтернет може отримати будь-який бажаючий) включає в себе віртуальні обчислювальні ресурси, СУБД, засоби зберігання даних і т.д.

Базовим сервісом Amazon Web Services (AWS) є Amazon Elastic Compute Cloud (Amazon EC2) – надання віртуальних обчислювальних ресурсів в «хмарі». Послуга дозволяє клієнтам отримати в своє розпорядження віртуальний сервер необхідної продуктивності і конфігурувати його в міру потреби (динамічно збільшувати або зменшувати набір обчислювальних ресурсів), а платити тільки за фактичне використання потужностей. EC2 розроблений для використання разом з іншими послугами Amazon, такими як Simple Storage Service (Amazon S3), SimpleDB and Amazon Simple Queue Service (Amazon SQS), що в підсумку дозволяє створити комплексне рішення для «хмарних» обчислень, обробки запитів і зберігання даних.

Відмінними рисами EC2 є динамічна масштабованість обчислювальних ресурсів («еластичність»), можливість контролю виконання програм з боку клієнта, гнучкість (можна самостійно вибирати операційну систему, ПО, обчислювальні ресурси, конфігурувати міжмережеві екрани, користуватися IPsec, VPN) і т.д.

Microsoft

«Хмарні» пропозиції цієї компанії складаються з декількох основних продуктів: Office 365, Dynamics CRM Online, Windows Intune, Windows Azure, SQL Azure, Windows Server Hyper-V, System Server.

Windows Azure – нова серверна ОС, призначена для розробки та хостингу «хмарних» сервісів, а також для створення середовища управління ними. Ця платформа інтегрується з обчислювальною інфраструктурою клієнтів і в даний час доступна на комерційній основі в 40 країнах (в Україну з 2011 року, проте отримати тестовий доступ українські компанії можуть вже сьогодні).

SQL Azure – «хмарна» реляційна база даних (БД) на базі технологій SQL Server. Забезпечує високодоступную, масштабовану, розраховану на багато послугу доступу до БД, підтримуваної компанією Microsoft в «хмарі». SQL Azure дозволяє клієнтам отримувати доступ до множинних БД. Максимальний розмір однієї БД в SQL Azure складає в даний час 50 ГБ.

Hyper-V Cloud – створений на базі вже добре знайомої технології віртуалізації Hyper-V програмний комплекс, призначений, в тому числі, для управління інфраструктурою Microsoft System Center та полегшити створення приватної «хмарної» інфраструктури на базі платформи Windows Server. Hyper-V Cloud використовується також як «хмарної» OEM-платформи. Учасниками недавно анонсованої компанією Microsoft партнерської програми «хмарних» обчислень Hyper-V Cloud Fast Track вже стали Dell, Fujitsu, Hitachi, HP, IBM і NEC.

А хто ще?

Sun Microsystems. За рік до поглинання компанією Oracle активно розвивала власну систему PaaS, в рамках якої мали пропонуватися «хмарні» сервіси зберігання та обробки даних Storage Cloud і Compute Cloud, багато в чому аналогічні став вже класичними Amazon Web Services. Але потім компанія Oracle чомусь відмовилася від цього проекту.

Oracle. У свою чергу, пропонує власне рішення для «хмарних» обчислень Exalogic Elastic Cloud, що є результатом тісної інтеграції апаратного та програмного спадщини Sun Microsystems з ПЗ проміжного рівня Oracle. Це самодостатній програмно-апаратний комплекс для створення і управління приватними «хмарними» ресурсами (cloud-in-a-box). До того ж компанія Oracle, як, до речі, і її конкурент SAP, заявила, що фірмові бізнес-додатки наступного покоління будуть підтримувати парадигму «хмарних» обчислень і надаватися як SaaS.

Citrix. Лідер в сфері рішень для віртуалізації настільних систем.

IBM. Розвиває сімейство «хмарних» рішень IBM Smart Business.

Hewlett-Packard. Представила спільну з Microsoft розробку – HP Cloud Foundation для Hyper-V – свого роду еталонну «хмарну» архітектуру, що включає комплексну програмно-апаратну платформу HP BladeSystem Matrix, ПО Microsoft System Center та Windows Server 2008 R2 Hyper-V.

Salesforce.com. Вже близько десяти років надає рішення CRM у вигляді SaaS. Компанія вважається одним з піонерів в цій області.

Google App Engine. Платформа на базі «хмарної» архітектури, призначена для побудови та хостингу веб-додатків на сервері Google Web Server. Запущена в експлуатацію в квітні 2008 року, конкурує з AWS. Нове безкоштовне ПО Google Cloud Connect for Microsoft Office дозволяє клієнтам не тільки зберігати документи Office в «хмарі» Google Docs, де з ними можлива одночасна колективна робота, а й отримати до них доступ з ПК і мобільних пристроїв. Cloud Connect працює з Office 2003, 2007 і 2010. У 2011 році це ПЗ буде доступно кожному має обліковий запис у Google (клієнти Google Apps for Business можуть протестувати його вже зараз).

Українські «хмари»

Говорити про наявність на вітчизняному ринку місцевих провайдерів «хмарних» обчислень в класичному їх розумінні поки що не доводиться. Навіть незважаючи на те, що саме «хмарні» обчислення могли б допомогти вітчизняним компаніям, насамперед представляють середній і малий бізнес, значно скоротити капітальні витрати на ІТ. Більше того, відповідно до канонів фінансового менеджменту, для досягнення точки беззбитковості та отримання прибутку потрібно зменшувати капітальні (постійні) витрати, переносячи їх на операційні (змінні) (у випадку ІТ витрати на обслуговування бізнес-процесів), чому якраз і сприяє використання «хмарних» обчислень.

У майбутньому провайдерами «хмарних» обчислень могли б стати великі ЦОД, яких в Україні вже досить багато. До того ж ніхто, в принципі, не забороняє українським компаніям ставати клієнтами зарубіжних провайдерів «хмарних» обчислень.

Варто також зазначити, що провайдер «хмарних» обчислень, по суті, надає аутсорсинг ІТ-послуг. Адже, наприклад, «хмарна» послуга SaaS передбачає не що інше, як аутсорсинг ПЗ. Такі приклади є і в Україну.

Однією з небагатьох українських компаній, що надає SaaS, є Information Software Systems (ISS). У 2007 році ця компанія уклала угоду SPLA (Services Provider License Agreement) з Microsoft і першою вийшла на український ринок в ролі провайдера послуг SaaS, розгорнувши платформу Hosted Messaging and Collaboration 4.0 для надання послуг корпоративної пошти та документо обороту на вимогу. У 2008 році портфель пропозицій був розширений за рахунок послуг віртуального офісу, CRM, резервування та збереження даних і т.д. У 2009 році компанія ISS першої в Україну уклала партнерську угоду з одним зі світових лідерів SaaS – компанією Salesforce, отримавши статус Referred Partner.

У свою чергу, BMS Soft є в даний час чи не єдиною вітчизняною компанією, що надає у вигляді «хмарної» послуги програмні продукти SaaS власної розробки, такі як CRM, HRM, Service Desk, Help Desk, Call Centre, Contact Centre, систему документообігу .

Компанія «Е-Консалтинг» пропонує не купувати, а віддалено використовувати програмний продукт Microsoft Dynamics CRM, попередньо налаштований для роботи в різних секторах економіки – туризм, рекламу, операторському секторі, лізинг, страхової діяльності, колекторських агентствах. Для цих цілей побудований спеціалізований північний кластер, що дозволяє обслуговувати до 16 тис. CRM-користувачів. Підключення здійснюється через Інтернет. Щомісячна плата за використання складає близько $ 68 на одного користувача.

Інші українські компанії, наприклад Innoware, пропонують в оренду ПО Microsoft Dynamics NAV (Navision) і Microsoft Dynamics AX – інтегровані системи управління підприємством (ERP), вирішальні завдання у сфері фінансового менеджменту, бізнес-аналізу, управління виробництвом і дистрибуцією, відносин з клієнтами та їх обслуговування, а також електронної комерції. Ідею аутсорсингу ПО Microsoft SPLA просуває також компанія «Мегатрейд», яка є дистриб’ютором даного напрямку.

Всупереч сумнівам скептиків, розвиток в усьому світі «хмарних» обчислень дозволяє з повною впевненістю стверджувати, що ця втілюється на наших очах в реальність парадигма обчислень стане вже в найближчому осяжному майбутньому іманентною властивістю комп’ютерної обробки даних.

За даними saasworld.ru

Недавні записи

Архів