«Хмари» – це ефективно! Нас обманюють?

За останні років два, з моменту появи теми хмарних обчислений в Росії, кількість матеріалів у ЗМІ, заходів, присвячених цьому питанню, досягла неймовірної кількості. Буквально всі навколо обговорюють «хмари». У цих умовах, думаю, просто не залишилося компанії, яка не розглядала можливість, хоча б чисто гіпотетично, скористатися хмарними технологіями. Деякі навіть роблять  реальні пробні кроки в цьому напрямку. Ми бачимо цю активність через нашу послугу безкоштовного доступу в «хмару». У нашій хмарі вже більше ста тестуючих замовників, їх число постійно зростає, а деякі перейшли від тестування до комерційного використання.

За час популяризації теми було багато сказано про ті переваги, які дають «хмари». Однак трапляються, на перший погляд, і парадоксальні ситуації, коли при оцінці бюджету компанія розуміє, що хмарний сценарій не дозволяє заощадити, і навіть вимагає додаткових витрат. І це при тому, що всі навколо говорять, що «хмари» – це вигідно, зручно і ефективно. Суцільний обман?

Давайте розберемося.

Справа в тому, що хмарні технології – це високотехнологічна упаковка для існуючих інформаційних систем. А значить, завжди є ризик, що негабаритний вантаж не поміститься в стандартний ящик. Це нормально.

Важливо розуміти, що явний економічний ефект компанія може отримати, розміщуючи в хмарі масштабовані системи. Але це не означає, що перемістивши в «хмару» немасштабовану систему, компанія приречена. Ефект є, просто потрібно навчитися його правильно рахувати.

Хмарні технології – це інструмент провайдерів для надання ІТ-ресурсів у вигляді ефективної послуги. За рахунок чого досягається ефективність? За рахунок того, що провайдер надає автоматизовані і стандартні сервіси. Автоматизація допомагає кінцевому замовнику економити. Вона дозволяє оперативно згортати хмарні ресурси, коли в них немає необхідності. А коли така необхідність виникне – розгортати їх. Відповідним чином будуть змінюватися витрати – пропорційно споживанню.

Саме можливість платити за споживанням, як за електрику і стільниковий зв’язок, є основним інструментом досягнення економічної ефективності в «хмарах».

При чому ж тут архітектура прикладних систем і, зокрема, їх масштабованість? Зв’язок прямий! Якщо прикладна система не масштабується, то яка користь від хмарної гнучкості, від оплати за споживанням? Ніякої. Прикладна система просто не зможе скористатися збільшенням ресурсом в періоди пікових навантажень. Так само як і не зможе «віддати» в хмару непотрібні ресурси, коли навантаження невелика. Благо, вже багато систем дозволяють такого роду «фокуси» у віртуальній інфраструктурі. Дуже важливо оцінювати, як можна оптимізувати витрати на хмарну інфраструктуру за рахунок нерівномірності її споживання. Наприклад, організації з яскраво вираженим сезонним бізнесом можуть в низький сезон зменшувати обсяг споживання ІТ-інфраструктури, вивільняючи невикористовувані потужності. У традиційній «необлачной» ситуації це неможливо, витрати постійні і однаково високі цілий рік.

Оплата хмарних послуг по споживанню несе й інші переваги, які часто важко висловити грошима. Але їх обов’язково потрібно розглянути, інакше картинка буде не повною. Наприклад, якщо компанії потрібно розгорнути тестову систему або навіть бойову, в застосовності якої компанія поки не впевнена. При класичному сценарії потрібно пройти довгий шлях. Зазвичай він приблизно такий: виникнення ідеї, її захист і отримання бюджету, розробка ТЗ, проведення тендеру, вибір постачальника, укладення контракту, постачання, розгортання системи і, нарешті (!), Перехід в фазу експлуатації. Підсумок – витрачено в кращому разі півроку і чималі гроші. По-перше, через півроку початкова ідея може стати неактуальною. По-друге, а що якщо ідея була помилковою? Куди бухгалтерії списати закуплене обладнання? А якщо врахувати, що компанія витрачає не тільки час і гроші на закупівлю, а й весь цей процес обслуговують різні підрозділи компанії від розробників до відділу закупівель, то виходить, що на вітер буде викинуто величезні кошти. А по-третє, якщо ще додати упущену вигоду від втрати часу на реалізацію помилкових ідей, то … Загалом, сумний ряд можна продовжувати довго, якщо вміти підраховувати всі ці втрати в грошах.

Що ж у хмарі? А в «хмарі» ресурси доступні за запитом, миттєво. І відмовитися від них можна також миттєво. Отже на всякі проби, тести, ідеї й експерименти можна витрачати цілком розумні невеликі гроші.

До речі, подібні функціональні переваги працюють і для немасштабованих систем, які, на перший погляд, в хмару переносити незручно.

Таким чином, «хмари» дають реальну перевагу. Потрібно тільки зуміти ним скористатися. До речі, тому недивно, що прийняття хмарних обчислень йде повільно. Всяким новим інструментом треба навчитися працювати.

За даними ibusiness.ru

Прокоментувати

Недавні записи

Архів