Чи важко ввести в школах електронні щоденники (Росія)?

Author ulex    Category Internet     Tags

Нагадаємо, ще в липні 2008 року президент Мєдвєдєв запропонував зробити шкільні журнали та щоденники електронними.

Це, по-перше, зручно для батьків – не потрібно йти в школу, щоб дізнатися, як навчається дитина, достатньо мати комп’ютер з виходом в Інтернет. По-друге, шкільні вчителі навчаться нарешті поводитися з комп’ютером, оскільки доведеться оновлювати оцінки на сайті.

Недовго думаючи, багато шкіл стали публікувати відомості про учнів на персональних сайтах шкіл, у відкритому доступі. Крім оцінок на таких сайтах часто розміщували та особисту інформацію про учнів і батьків. Але це суперечило Федеральним законом “Про персональні дані”, і незабаром учнівські оцінки з шкільних сайтів зникли.

Онлайн по-Сєвєроуральськи

Потім свердловські ентузіасти спробували створити локальний електронний щоденник – на базі одного навчального закладу. Такий експеримент провели в Сєвєроуральській школі №8.

– Ми спробували модифіковану американську розробку Online grades підігнати під стандарти російського освіти, – розповідає адміністратор інформаційної системи dvoyek.net Іван Сисолятін. – Півроку програма діяла в тестовому режимі – безкоштовно. Було підключено вісім класів, на особистих сторінках учнів, захищених паролем, оператор щотижня публікував оцінки та зауваження викладачів. Система стала користуватися досить великим успіхом у батьків. Потім ми вирішили, що настав час переходити на платне надання послуг. Більшу частину грошей з призначеної абонентської плати в 150 рублів на місяць на одну дитину ми розраховували платити операторові, тому що він витрачав на обслуговування системи час. Ще треба було оплачувати хостинг – це близько 1300 рублів в рік і за доменне ім’я – близько 300 рублів. Але, оскільки платити за послугу батьки відмовилися, проект перестав існувати.

До речі, в більшості єкатеринбурзьких шкіл до впровадження електронних щоденників і журналів ставляться насторожено саме тому, що директори бояться: впровадження електронного документообігу вимагає великих витрат.

Щоденник на всю країну

Під таким девізом працює федеральний інтернет-портал 1dnevnik.ru. По суті він представляє собою розширену до масштабів країни Сєвєроуральську модель інтернет-щоденника. Приблизно за таку ж плату він надає майданчик для розміщення шкільних оцінок і зауважень. Як бонус – можливість обмінюватися повідомленнями з іншими користувачами та інтернет-бібліотека в допомогу учневі. Сьогодні цим електронним щоденником користуються близько 230 російських шкіл. Розробники стверджують, що більшу частину батьківських грошей вони витрачають на розробку нових опцій і відшліфовування вже наявних розділів.

– Хочу ще додати, що у нас є кілька таблиць для зручності вчителів, які дозволяють дуже швидко заносити оцінки і домашні завдання в електронний журнал, – говорить керівник проекту Андрій Шишкін.

Шкільна соціальна мережа

Наступний сайт dnevnik.ru має кілька суттєвих відмінностей від згаданого. По-перше, всі послуги він надає безкоштовно. По-друге, він орієнтований на інтерактивність, спілкування та обмін мультимедійними файлами. Це мережа, схожа на vkontakte, тільки з чітко обмеженою цільовою аудиторією – школярами. Крім того, портал надає досить багату електронну бібліотеку з предметів шкільного курсу.

Однак у цих двох проектів-1dnevnik.ru і dnevnik.ru – є великий недолік: якість і правдивість опублікованих у них відомостей безпосередньо залежить від ентузіазму викладача. Захоче він викласти оцінки та поспілкуватися ввечері з батьками – добре, а ні – так він це робити і не зобов’язаний. Жодної мотивації, крім професійного боргу, у нього немає.

“Інше” місто

Тим часом у Жовтневому районі Єкатеринбурга цю проблему вирішили. У місцевому відділі освіти нам розповіли, що всі школи цього району підключені до системи “Мережеве місто”. Принципова її відмінність від всіх описаних вище в тому, що вона дозволяє педагогам, заповнюючи відомості про успішність учнів для батьків, одночасно складати звітність для адміністрації школи та відділу освіти. Ще в системі є функція дистанційного тестування учнів.

Правда, і обходиться “Мережеве місто” дорожче звичайних онлайн-щоденників – підключення однієї школи коштує 32 тисячі рублів. Ці гроші виділяють школам з бюджету району, так що батьки нічого за користування програмою не платять. Основне завдання батьків – підписати договір згоди на розміщення оцінок їх дітей на сайті. До речі, тут публікуються тільки імена, прізвища, стать, дата народження і клас дитини, інших даних немає. Така вимога інформаційної безпеки – чим менше зайвих відомостей на подібних сайтах, тим менша ймовірність, що ними зможе скористатися хтось зайвий.

Думка

Валерій Неталіев, голова громадської організації “Єкатеринбурзький батьківський комітет”:

– Такі електронні технології дозволяють мені як батьку підтримувати тісний зв’язок зі школою. Я буду завжди знати, що на уроках робить моє чадо. І робота вчителів з дитиною в наявності. Звичайно, в будь-якій справі є і позитивні, і негативні сторони. Але електронні щоденники треба впроваджувати. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

Компетентно

Павло Бабік, юрист:

– Головний юридичний аспект тут – чи є згода батьків на ведення електронного щоденника його дитини. Оцінки – це теж частина персональних даних. Потрібно також переконатися, що оператор вживає всіх заходів для захисту інформації. За законом про персональні дані це входить у його обов’язки. Чим вище ступінь захисту сайту – тим більше можна довіряти його розробникам. Тут краще радитися з фахівцями в області програмування. Є також спеціальний контролюючий орган – Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій. Туди можна звернутися у разі, якщо вважаєте, що персональні дані вашої дитини розміщені на сайті неправомірно або цей сайт недостатньо захищений.

За даними rg.ru

Прокоментувати

Недавні записи

Архів