Ніщо так не прояснює мозок, як прості зіставлення чисел.

Подивилися на результати третього фінансового кварталу 2009 року з традиційним вендорам бізнес-додатків і компаніям SaaS.
Власне, з таблиць все очевидно. Особливо показова колонка доходів від ліцензій – у традиційних вендорів провал катастрофічний, кінці з кінцями зводять лише завдяки продажам підтримки, та жорсткого скорочення витрат.

SaaS діячі теж трохи сповільнилися в порівнянні з докризовим часом, але практично усі в плюсі, і непоганому.

Загалом, гроші вже явно повернулись і біжать у бік SaaS.

Що ще цікаво – раніше здавалося, що SaaS-вендори за оборотами дуже поступаються традиційним, IDC з Gartner цей ринок вважають мікроскопічним, здається, лише 3% від всієї індустрії корпоративного софта. Але судячи з цієї табличці, SaaS-вендори вже починають наздоганяти середнячків з ринку традиційних бізнес-додатків.

Десять років тому Інтернету в Росії не було. Як же так, запитаєте ви, начебто навіть World Wide Web вже протягом п’яти років існував, так і провайдерів купа була. Але ні, не було у нас Інтернету. Звичайно, який-небудь володар модему раз на місяць купував картку і насолоджувався завантаженням однієї сторінки в протягом декількох хвилин, але світ Мережі не був знайомий простому обивателеві. Господи, та ви подумайте, хто в той час у нашій країні купував модеми? В основному, фідошники і власники власних BBS. І не треба говорити, що це була істотна частина населення, навіть для Москви це твердження зовсім не вірно.

Втім, ті часи, до гіршого або на краще, пройшли. Будь-яку, абсолютно будь-яку інформацію, ми знаходимо в Інтернеті, ми показуємо свої фотографії та відео, ми нелегально качаємо фільми, серіали і ігри одним натисканням кнопки миші, і ніхто не може нам перешкодити (все-таки це позбавляє процес величезної частки романтики – пам’ятаю, як записував на касети кожну серію “Вавілона-5”, а аніме нам привозили в мішку з Польщі. Доводилося дивитися четвертий сезон “Сейлор Мун” на польському. А що поробиш).

Той, хто думає, що Інтернет та комп’ютери в цілому, залишаться такими ж, як вони є зараз, глибоко помиляється. Роздуми футуристів про те, що ж буде навіть років через десять, подібні ворожіння на кавовій гущі, але якщо хто-небудь з них в результаті потрапить “в яблучко”, його будуть називати пророком, не замислюючись, що йому просто пощастило. Так от і я сподіваюся, що мені пощастить, хоч і не прошу приймати мої роздуми за чисту монету. Звичайно ж, ваша конструктивна критика вітається. Про що ми будемо говорити? Звичайно ж, про майбутнє. Не такому вже й далекому майбутньому Інтернету і, найважливіше, про мінливій моделі розповсюдження цифрового контенту.

Майбутнє чудове?

Але для початку давайте визначимося, що ж собою представлятиме комп’ютер через десять років. Ознаки того, що гігагерцова гонка, та й швидкість нарощування потужностей машин в цілому, істотно сповільниться, видно вже зараз. Подивіться, яку популярність придбали нетбуки, ці маленькі недорогі лептопи. Врешті-решт, необхідність запускати будь-які програми на локальному комп’ютері поступово відступає. Аби був браузер, що підтримує сучасні стандарти, а решта додасться. Неважко припустити, що тільки браузер в результаті і залишиться (ну і який-небудь умовний каркас інтерфейсу). Перша така серйозна розробка – “хмарна” система Chrome OS від Google.

Відповідно, зберігання даних на носіях конкретного комп’ютера також перестане бути необхідністю, що вкупі із збільшенням швидкостей Інтернету та повсюдної доступністю бездротового доступу в Мережу, призведе до того, що терміналу вже не потрібно власне сховище, а в пам’яті комп’ютера буде зберігатися тільки міні-ОС , кістяк, якась подоба нинішнього BIOS.

Але зачекайте, скажете ви, а як же торренти? Зрозуміло, що онлайнове сховище завжди можна купити в якої-небудь компанії, яка надає такі послуги, а потім неминуче поява купи веб-додатків, які дозволяють обмінюватися файлами. Втім, на щастя, файлова система, доступна користувачам для маніпуляції, також може незабаром піти в минуле і тут ми бачимо першу дилему, яка вирішується двома шляхами. Не будемо забувати, що багато користувачів звикли отримувати будь-яку інформацію, дивитися будь-які фільми і грати в ігри безкоштовно, отримуючи їх, знову ж таки, з файлообмінників або торрентів.

Можна передбачити появу peer-to-peer потокових сервісів, зміст яких полягає в тому, що відео або аудіо, при достатній кількості джерел, можна буде дивитися на льоту, при цьому сайт-обмінник буде виконувати функції плеєра. Що ж стосується торрентів, то вони теж, по ідеї, нікуди не дінуться. До речі, якщо припустити, що місткі сховища на локальної машині лишаться, то чому б веб-додаткам не складати викачане у свою “пісочницю”?

Менш зрозуміла ситуація з веб-додатками. Яким чином розробники будуть отримувати прибуток від них? Тільки за рахунок реклами, розташованої на сторінках ресурсу? Сумнівно. Напевно, засилля малопотужних інтернет-терміналів призведе до того, що продажі окремих продуктів підвищаться (згадайте той же App Store – більшість програм, які є в ньому, непогано продаються навіть не тому, що користувачі не знають, як зламати свій iPhone, а просто тому , що люди не хочуть виробляти експерименти над своїм смартфоном). Не будемо, при цьому забувати, що комплексність веб-додатків до того часу не буде поступатися звичайним локальним програмам.

На питання “що робити” відповідь одна: платити. І повірте, платити будуть, так як звичайні люди люблять платити. Гіки – так, не люблять, але не варто думати, що вони являють собою більшу частину людства. Їм залишиться тільки сидіти в яких-небудь старих версіях своїх улюблених ОС і спокійно скільки влізе обмінюватися древнім софтом, скоммунізженним в бородаті часи.

Інші ігри

Тепер ми переходимо до найцікавішого, а саме – до ігор. Невже і тут майбутнє нам підкидає підлянку? Заспокойтеся, ви самі не помітите, як станете легальними геймерами. Що стосується MMORPG, то якщо це не яка-небудь красива, але абсолютно нудна байда корейського виробництва, на кшталт Lineage, то вони вже і зараз цілком собі процвітають. Хочете сказати, що ніколи не платили Blizzard за місяць в World of Warcraft? Ха!

Але не будемо зупинятися на цій ідеї. Знаєте такий сервіс Onlive, запущений в цьому році? Його творці без особливих церемоній називають своє дітище “майбутнім комп’ютерних ігор” і проповідують одне просте твердження: ваш комп’ютер зовсім не обов’язково повинен бути моторошно потужним, щоб ви змогли насолодитися самими свіжими продуктами індустрії розваг. Всі складні обчислення здійснюються на серверах компанії, в той час як користувач просто отримує потокове відео. У свою чергу, з його робочої станції в “хмара” надсилаються сигнали від контролера або з клавіатури, що дозволяє керувати персонажем по той бік екрану.

Зрозуміло, за все потрібно платити, і гравець зможе або платити за абонемент, або просто купити вподобану гру, а точніше – можливість користуватися нею на серверах Onlive нескінченно. Користуватися цими послугами можна буде з будь-якого браузера на “Маку” або PC, а можна і просто придбати невелику коробочку-приставку, яка транслює відео на екран телевізора користувача. До речі, часи, коли клієнт який-небудь MMORPG займає по десятку гігабайт, теж напевно пройдуть, адже картинка, що видається користувачеві, також буде генеруватися на віддалених серверах.

Втім, ми забули про сучасні приставки, які ще не скоро підуть на відпочинок – подивіться, наскільки успішніше розробники торгують своїми іграми для них, ніж іграми для PC. Не дивно – адже зламавши приставку XBOX 360, приміром, ви забезпечуєте собі бан у всіх мережевих сервісах компанії, що не є добре. До того ж, зробити це досить складно, і, як у випадку з iPhone, не кожен з знають, як це зробити, на таке зважиться.

Так що ось як йдуть справи: відео та аудіопіратство не помре, зате ось за програми і, у тому числі за ігри, платити доведеться. І будете платити як миленькі, нікуди не дінетесь. Втім, може бути, я помиляюся?

За даними internetua.com