Інтернет-аудиторія в Україні зросла на чверть

lambo-cbto-admin    Internet, UA-net     Інтернет

У червні розмір української інтернет-аудиторії в порівнянні з травнем збільшився на 25,87%, або на 6,52 млн – до 31728 млн чоловік. Про це йдеться у звіті компанії Bigmir Інтернет, передає УкрРудПром з посиланням на "Українські новини".

Середня тижнева аудиторія українського Інтернету в червні склала 12 440 млн чоловік, збільшившись порівняно з травнем на 25,13%, або на 2,5 млн. Середньодобова аудиторія в червні склала 4316 млн чоловік, збільшившись порівняно з травнем на 20,33%, або на 0730000

Середній час, проведений на сайтах українськими користувачами, в порівнянні з травнем скоротилося на 0,53% і склало 2,48 хвилини.

Загальний час, проведений на сайтах українськими користувачами в Інтернеті, в червні зменшилася на 5,89% і склало 3314 млрд хвилин.

Географічно традиційно лідирує Київ (його частка склала 70,01% від загальної аудиторії), далі в порядку убування ідуть Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Львів, Крим, Луганськ (сумарна частка – 20,84%).

Найменшу активність в Інтернеті в червні проявили Житомирський (0,23%), Чернівецький (0,21%) і Луцький (0,16%) регіони, на решту регіонів припало 8,55%.

Серед пошуковиків, з яких здійснювалися переходи на українські сайти, лідером у червні залишився google.com (59,14%).

У рейтингу пошукових запитів у червні лідирували "автобазар", ukr.net, "новини", "новини Україна", "автобазар України" і "футбол".

Нагадаємо, в травні українська інтернет-аудиторія збільшилася на 6,1% до 25,2 млн осіб.

За даними   companion.ua

Покупки в українському інтернеті: шукають онлайн, а купують офлайн

lambo-cbto-admin    Internet, UA-net    

Віртуальна торгівля в Україні все ще не встигає за реальною. Хоча багато українців користуються Інтернетом для збору відгуків про товар, порівняння цін, отримання консультацій і порад, покупки частіше здійснюються живцем.

Тим не менш, частка онлайн-продажів зростає. Компанія Google замовила дослідження про те, хто і що купує сьогодні в Уанеті, а учасники ринку онлайн-продажів висловили свої поправки до отриманих результатів в ході круглого столу, що проходив у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ.

Що купують онлайн

На замовлення Google дослідники з TNS проаналізували * ринок електронної торгівлі в Україні з точки зору споживчої поведінки. Причому вивчалося поведінку тільки тих покупців, які є частиною аудиторії Уанету. Найчастіше, за результатами дослідження, в онлайні купуються предмети повсякденного попиту: одяг (82% опитаних купували щось в категорії за останні 3 місяці) і дрібна побутова техніка (51% відповідно).

Середня вартість останньої покупки для шести виділених у дослідженні товарів склала:
Одяг та аксесуари – 438 грн.;
Дрібна побутова техніка – 145 грн.;
Розваги – 293 грн.;
Товари для дому – 205 грн.;
Споживча електроніка – 1 591 грн.;
Велика побутова техніка (яку купують в онлайні найрідше) – 2 000 грн.

Часто купуються товари з групи “розваги”, “одяг та аксесуари”, а також “товари для дому” – респонденти вказали частоту покупки як щомісячну. При цьому, онлайн як місце останньої покупки в категорії “споживча техніка” вказало 18% опитаних, а офлайн – 78% (дані скориговані, альтернативні відповіді не відображені)

При цьому 24% опитаних визнали, що планують купувати в найближчі 12 місяців одяг, 18% – товари групи “розваги”, 13% – товари для дому. Техніку хочуть купити від 13% до 6%.

Серед плюсів онлайну традиційно називаються відгуки споживачів, більш низькі ціни, можливість покупок, недоступних в Україні, цілодобовий доступ і економія часу. Серед тих бар’єрів, які відлякують потенційних покупців: необхідність “взяти товар у руки”, випробувати товар, персональна рекомендація продавця, більш складне порівняння товарів і можливі складнощі з поверненням.

Основним фактором успішності Інтернет-проекту з торгівлі, наприклад, інтернет магазин побутової техніки, покупці називають безкоштовну доставку, наявність доступних контактів та відгуки покупців, з якими можна ознайомитися тут же (див. Малюнок 2). Як зазначив директор Google в Україні Дмитро Шоломко, який представляв результати дослідження, незважаючи на популярність знижкових сервісів, можливості знижки в “формулою успіху” Інтернет-магазину – на останньому місці.

За словами Шоломко, перш ніж зробити покупку, покупці дуже часто шукають інформацію про товар в Інтернеті – причому як для онлайн-так і для офлайн-покупки. Найчастіше в онлайні цікавляться даними про техніку: 89% використовують пошук для споживчої електроніки, 84% – для великої побутової техніки.

Ефект пошуку онлайн, покупки офлайн (ROPO-ефект) характерний для всіх категорій товарів. При цьому, за словами Шоломко, оскільки в Україні в останні півтора року з’явилися гідні моделі смартфонів і планшетів, частка мобільних пристроїв, за допомогою яких покупці шукають дані про товар, зросла і зараз складає 14% для смартфонів і 3% – для планшетів (традиційні ПК – 87%). Використовуючи пошукові системи (Google, Яндекс, Mail.ru, Rambler, Yahoo, Bing) найчастіше користувачі об’єднують загальні терміни і назви брендів (наприклад, мобільний телефон Samsung, монітор LG).

У рекламі онлайн найчастіше звертають увагу на пошукову рекламу і банери / спливаючі вікна, а в офлайні – на ТВ-рекламу та рекламу на бігбордах (див. Малюнок 3). Як зазначив директор Google в Україну, поки що рекламні відеоролики онлайн поки широкого визнання серед покупців не отримали. Досить цікавим, хоча дещо суперечливим виглядає висновок про те, що з 100% користувачів після кліка на рекламний банер / посилання близько третини (31%) здійснюють купівлю (13% онлайн, 18% офлайн).

* Дослідження проводилося з травня по червень, попередня робота – з лютого, так що воно відображає стан ринку на весну цього року. Метод – онлайн-опитувальник з подальшим коректуванням по телефону. Цільова група – українські користувачі Інтернету старше 16 років, вибірка – 1000 чоловік.

Думка ритейла

Присутні на презентації дослідження представники онлайн-роздробу зазначили, що аналіз дійсно відображає реальну ситуацію, але все ж висловили свої зауваження. Так, Юлія Марищук, голова регіонального відділення Allegro Group (eMarketer, Slando, Aukro.ua та інші проекти), зауважила, що, оскільки в даному аналізі вибірка робилася орієнтовно на загальну Інтернет-аудиторію (від 16 і старше), а середній вік покупця в Інтернеті, за даними різних досліджень (Gemius, InMind) – від 25 до 44 років, то по частоті покупок вийшов невеликий перекіс у бік товарної групи “одяг”. За даними Allegro Group, серед покупців від 25 до 44 років все ж найпопулярнішим товаром онлайн залишається електроніка і побутова техніка, на другому місці – книги і диски, а одяг – лише на третьому.

Загалом же, якщо говорити про поведінку покупців, близько 65% користувачів Інтернету роблять покупки онлайн, з них 45% купують на Класифайди, 35-38% – в Інтернет-магазинах, 20-25% – на Інтернет-аукціонах і 18-20 % користуються знижковими сервісами типу Groupon, вважає Марищук. При цьому один і той же користувач може здійснювати покупки на різних типах сервісів. Ще однією відмінною рисою українського ринку є його мала фрагментованість: лідер Інтернет-торгівлі займає близько 50-60%, в той час, як наприклад, в РФ на частку Ozon.ru і качкодзьоб (інтернет-гіпермаркет) припадає лише 2-3% ринку .

Як зазначив глава проекту Rozetka.com.ua Владислав Чечоткін, середній рівень чека в категорії споживчої електроніки в дослідженні завищений. “При середній ціні ноутбука пріблізітелно в 3000 грн., Мобільного телефону – в 600 грн., Думаю, середня ціна в 1500 грн. Завищена мінімум удвічі”, – зауважив він.

У той же час, він погодився з тим, що явище ROPO для України досить характерно. “Люди приходять, цікавляться, задають питання на форумах, телефонують, а потім йдуть в магазини”, – говорить Чечоткін, додаючи, що отримати кваліфіковану консультацію в реальному магазині (третій фактор бар’єрів онлайн-покупки) сьогодні в Україні непросто, і покупці часто самостійно шукають відгуки користувачів і характеристики товарів в Інтернеті.
За даними toneto.net

В Україні вирішили оцифровувати історію

lambo-cbto-admin    UA-net    

В Україні стартував проект з оцифрування фондів Національної історичної бібліотеки. Роботу почали з алфавітного каталогу.

Про це «Коментарям» повідомили в компанії «Електронні архіви Україні» (ЕЛАУ), яка і здійснює роботу за підтримки Мінкультури України і ряду інших організацій.

Як відзначили в ЕЛАУ, проект «Історична спадщина Україні – світовий доступ в електронному форматі», в рамках якого архівна інформація буде переведена в цифровий формат, розрахований на поетапне виконання робіт. Зараз фахівці компанії проводять роботу над створенням електронного алфавітного каталогу, і вже з 1 серпня електронна картотека почне працювати у вільному доступі на сайті бібліотеки. Завершити ж роботи планується до кінця 2011р.

«Впровадження електронної картотеки в роботу бібліотек – це не тільки можливість надання сучасних послуг своїм читачам, – відзначає директор Національної історичної бібліотеки України Алла Скорохватова. – У першу чергу, це вирішення проблеми низького рівня обізнаності і попиту на літературу серед населення України і навіть з-за кордону. Зараз дуже гостро стоїть питання про відсутність повної та актуальної інформації про документальні ресурси бібліотечних фондів у загальному доступі ».

В рамках проекту також планується створити електронну колекцію стародруків XVI – XVII ст. на іноземних мовах. Крім того, передбачено обладнання електронного читального залу, проведення навчання для співробітників бібліотек, а також створення центру віддаленого працевлаштування для молоді.

Довідка «Коментарів»: Національна історична бібліотека України була заснована в 1939 році і містить понад 1 мільйон одиниць зберігання. У ній знаходиться унікальна література, цінні книги, зразки вітчизняного та світового друкарського мистецтва. Багато унікальних видань: «Острозька біблія», видана Іваном Федоровим в 1581 році, Синопсис – перший посібник з історії, виданий послідовно в 1674 р., 1678 р., 1680 р., «Новий завіт з Псалтир» (1580г.), « Біблія »(1581). Велику цінність представляє колекція рідкісних книг XVI – XVII ст. на 27 іноземних мовах. У їх числі – прижиттєві видання А. Дюррера, К. Маро, Ж.-Б. Мольєра, П. Ронсара, П. Корнеля, Плутарха.

За даними proit.com.ua