Архив листопада, 2011

Salesforce.com запустив «хмарну» СУБД Heroku PostgreSQL

Підрозділ Heroku компанії Salesforce.com запустило власну версію СУБД на основі вільної PostgreSQL.

Нова пропозиція від інтернет-сервісу Heroku дозволить розробникам створювати для «хмарних» платформ програми, що працюють з власними корпоративними даними.

За оновлення бази даних і управління сервісом відповідає персонал підрозділу Heroku.

Новий сервіс доповнює Database.com, яка забезпечує роботу CRM-системи Salesforce.com та інфраструктуру баз даних для платформи розробки Force.com.

Як наголошується в блозі Heroku, «Heroku Postgres успішно і безпечно провела 19 млрд користувацьких транзакцій, щодня виконується 400 млн транзакцій. Новий сервіс можна використовувати як загальнодоступну «хмарну» базу даних, а клієнтам і програмістам – зосередитися на роботі з додатками ».

Heroku PostgreSQL надається за запитом, розцінки залежать від обсягу. Всі користувачі отримують 2 ТБ дискового простору зберігання, доступ до інструментів моніторингу, щоденні знімки стану БД в автоматичному режимі, доступ з будь-якого PostgreSQL клієнта. Щомісячний платіж варіюється від $ 200 за 1,7-ГБ кеш БД до $ 6400 за 68-ГБ кеш.

За даними    saasworld.ru

General Motors переходить на Google Apps

За останньою інсайдерської інформації компанія GM таки намеренна змінити свою нинішню систему для спільної роботи Lotus Notes на Google Apps.

Мова йде про 100 тис робочих місць.

Вперше ця інформація спливла на початку місяця – тоді Wall Street Journal повідомив, що Google і General Motors підписали попередню угоду, за якою GM протестує Google Apps, а Google має задовольнити якісь додаткові вимоги GM.

Правда, офіційної заяви від GM досі немає, і може і не буде. Якщо все буде нормально, то Google оновить свій особистий рекорд за розміром SaaS проекту.

До цих пір найбільшим користувачем Google Apps був виробник авто-комплектуючих Valeo – 30 тис. користувачів. І звичайно, це велика перемога для всього SaaS ринку.

Незрозуміло тільки, які додаткові вимоги пред'явила GM до Google Apps. Чи не стане Google перетворювати сервіс на догоду великому бізнесу і на шкоду малому?

За даними  saasworld.ru

Ефект iPad-версії видання

Author lambo-cbto-admin    Category Internet     Tags ,

Про те, як реалізувати iPad-версію, скільки це коштує і коли окупиться – в розмові з партнером компанії «Терем-Медіа» Юрієм Ніколаєвим

Навесні 2010-го року Стів Джобс презентував перший iPad. Це був не перший планшет – до цього Asus, Acer вже випускали свої моделі, Microsoft довго працював над прототипом. Але iPad сходу «порвав» ринок – перший мільйон пристроїв був проданий мало не за тиждень, а зараз їх реалізовано вже понад 40 мільйонів. Це відмінна динаміка, яка свідчить про те, що критична маса володарів «таблетки» підштовхує видавців до створення для них спеціальних продуктів.

– Майже відразу після виходу на ринок iPad, корпорація Adobe отримала запит від найбільшого видавничого дому CondeNast з проханням зробити додаток для їхнього журналу Wired, – розповідає Юрій Ніколаєв, партнер «Терем-Медіа» і представник компанії в Україні.

– Adobe оцінив перспективу нового ринку і розробив цифрову платформу, яку назвав Digital Publishing Suite і яка є продовженням пакету Creative Suite. Рішення дозволяє взяти файли, підготовлені для друку в InDesign (зараз більшість журналів випускається в Adobe'овском InDesign, а частина видавничого ринку контролює Quark – РП.),

Додати до них велику кількість інтерактивних елементів, створити планшетний версії, та ще й за допомогою готової платформи поширювати їх. Тому можу сміливо сказати, що Стів Джобс подарував видавцям журналів майбутнє. Планшети дуже зручні для перегляду журналів, це не ноутбук, де потрібно читати з незручного за форматом екрану, взаємодіяти з самим пристроєм не пальцем, а за допомогою «миші» або «тачпада», і в якому батарея тримає максимум години дві.

На планшеті сторінку можна чіпати, гортати практично так само, як паперовий журнал, сторінки вантажаться швидко, а батарея тримає довго – протягом десяти годин. До того ж від журналу читач хоче отримати емоцію, йому цінний той самий горезвісний wow-фактор. А Планшетна версія цю емоцію ще й підсилює.

Планшетну версію не лише читають, з нею грають – в самому рішенні закладено взаємодія з контентом: ти можеш погладити кішку, натискати на кнопки телевізора, попереключать швидкості у міксера. На відміну від інтернету, який є принципово відкрите середовище, в пристроях від Apple – середа закрита. У цьому плані всі авторські права захищені …

– Як мені здається, з емоцією і в мережі все ок. Тільки грошей немає …

– Інтернет був розроблений як середовище обміну інформацією, де обмін передбачає безкоштовність. В результаті був убитий газетний бізнес. Він, правда, ще дереться, ще вірить, що живий, але рано чи пізно все одно помре, тому як за газету люди вже платити не готові, вони отримують в інтернеті інформацію швидше, і їм немає необхідності купувати видання цілком, щоб прочитати їх цікавить розділ або одну новину. До того ж, у багатьох місцях інтернет вже куди доступніше, ніж друкована версія.

На відміну від інтернету, в пристроях від Apple – середа закрита. На свій планшет я можу завантажити будь-який журнал, будь-який додаток лише з одного гігантського супермаркету – AppStore. Можна ще, правда, «зламати» свій планшет, але практика показує, що таких людей не більше 5%.

Скачав журнал, я не можу нікому його віддати безкоштовно (тільки разом з планшетом :))). У цьому плані всі авторські права захищені – і видавців журналів, і музичних і книжкових видавців.

А дистрибуція?

– Думаю, що будь-який видавець мріяв би про кіоску, куди виготовлений їм номер потрапляв би майже моментально після здачі і зберігався б стільки, скільки потрібно. Але в звичайному кіоску журнал потримають місяць-два і нерозпродані номера повернуть.

А цифровий журнал зберігається на платформі Adobe без обмежень у часі. Adobe, як і Amazon, як і багато інші великі гравці IT-ринку, створили величезну хмарну інфраструктуру – всі номери зберігаються на серверах Adobe, а не на сервері видавця, що теж і зручно, і безпечно.

Усі ризики щодо зберігання файлів Adobe взяла на себе – не безкоштовно, але розумно. В результаті у видавця є можливість продавати свої журнали, знаючи, що вони гарантовано потраплять до читачів, а до нього гарантовано потраплять гроші за самі журнали (у вигляді оплати за річну передплату або за окремо взяті номера видання).

– Яка ціна питання?

– Така дистрибуція варто максимально 30 центів, а мінімально – до 4 центів. Тобто часто це нижче, ніж вартість доставки паперової копії.

При цьому видавець віддає Apple або Google (в залежності від того, на якому пристрої придбаний журнал) 30% від роздрібної вартості видання, а свої 70% отримує відразу ж, а не через два місяці, як у випадку з дистрибуцією друкованої версії. Це дозволяє самому видавцеві встановлювати ціну на журнал, що для друкованої версії практично неможливо.

А яка у цій історії роль «Терем-Медіа»?

– Ми є ексклюзивним представником Adobe в Україні та країнах СНД у напрямку Digital Publishing Suite.

Тобто, по-перше, ліцензію на цю платформу можна купити тільки у нас, по-друге, ми допомагаємо реалізовувати пілотні проекти. Ми спочатку надавали видавцям можливість зверстати від одного до декількох номерів у Adobe Digital Publishing Suite без придбання ліцензії на саму програму (це можливо на певних умовах зробити і зараз), при цьому наші співробітники навчають користуванню інструментами Digital Publishing Suite і допомагають з реєстрацією на AppStore.

Поки що реальні угоди у нас є тільки в Росії та Україні. У Росії вже більше двох десятків, а в Україну – чотири контракти підписано, і ще кілька в роботі. Ми ж брали участь у запуску трьох з 4-х українських проектів – «Стратегії» (Companion Group), Joy («Бурда-Україна»), segodnya.ua («Сегодня мультимедіа»), а ось «Автоцентр» реалізовував запуск сам.

Яким чином?

– Дивіться: Adobe дав видавцям можливість тестувати цю систему протягом більш ніж півроку. На початку 2011 року відкрився доступ видавців у Adobe Digital Publishing Suite і було оголошено, що платформа працює в рамках пре-реліз програми, тобто нею можна було користуватися безкоштовно. До травня 2011 року в ній потрібно було зареєструватися, а хто не встиг – той уже втратили право безкоштовного користування. До червня в неї ще можна було створювати нові файли, а завдяки нашим хорошим відносинам з Adobe ми змогли продовжити можливість пре-реліз користування для багатьох наших клієнтів до кінця серпня 2011-го. «Автоцентр» зареєструвався сам, а вже потім почав співпрацю з нами. У нашій країні люди завжди дуже довго розгойдуються. На відміну від тієї ж Росії, де реагують реактивні, готові більше ризикувати.

Як ви оцінюєте активність на українському ринку – всього-то 4 клієнта?

– Активність я оцінюю як поки слабку. Думаю, це пов'язано з українським консерватизмом. У нашій країні люди завжди дуже довго розгойдуються. На відміну від тієї ж Росії, де реагують реактивні, готові більше ризикувати.

Вони розуміють, що того, хто стоїть на місці, перебігом зносить тому. В Україні, за моїми спостереженнями, цього не розуміють. Тому дуже багато компаній вмирають, самі того не помічаючи. Хоча, знаєте, ще що могло бентежити українських видавців? Те, що легальні продажі iPad в Україні почалися лише в травні цього року. Все, що з'явилося раніше – це сірий імпорт, а відповідно ми не знаємо, скільки iPad є в Україні. Ми знаємо, що більше 100 тисяч, але наскільки – неясно.

– Зараз у вас 4 клієнта. Як буде рости попит?

– У стадії активних переговорів у нас ще 4 видавничих будинку. Думаю, до кінця року можна очікувати ще 2 контракти, а до кінця 2012 року нашими клієнтами, швидше за все, стануть 15 видавничих будинків, кожен з яких може реалізувати від одного до декількох проектів. До речі, ми весь час говоримо про те, що в Україну 4 клієнти, але насправді їх 5. Є ВД «Едіпресс-Україна», що запустив планшетну версію свого журналу «Viva!».

Спочатку вона була зроблена не на платформі Digital Publishing Suite, а на платформі раніше конкурує з Adobe гравця – корпорації WoodWing. Але буквально два тижні тому Adobe і WoodWing заявили, що вони уклали угоду щодо партнерства в області планшетних рішень, WoodWing повністю відмовилася від своїх напрацювань на користь Digital Publishing Suite.

Перехідний період позначений до листопада 2012 року, протягом якого всі клієнти WoodWing, вже реалізували свої проекти, перейдуть на платформу Digital Publishing Suite.

– Скажіть, може, українських видавців зупиняє не тільки природний консерватизм, про який ви згадали, а й ціна питання? Може, їм дорого?

– Давайте я назву цифри. Вартість платформи Adobe Digital Publishing Suite на місяць 495 доларів – це співвідносно з бюджетом приватної особи на оренду квартири. Приблизно 6 тисяч доларів на рік. І ця вартість вже включає в себе безкоштовну дистрибуцію 5 тисяч номерів. Тому я впевнений це не питання дорожнечі, а виключно ментальності. У «Автоцентрі» вже заробляють 50 тисяч гривень на місяць, що практично становить платіж в Adobe за рік.

– А якщо говорити про здорову обережності: подивитися, як піде у інших, прикинути, коли відіб'ються витрати …

– Я дуже радий, що Сергій Атаман з «Автоцентру» на 4-й Щорічній конференції видавців та дистрибуторів преси озвучив цифри. Вони поки не продають журнал, прийнявши рішення заробляти тільки на одній складовій монетизації – на рекламі. І вже заробляють 50 тисяч гривень на місяць, що практично становить платіж в Adobe за рік.

Але, знаєте, мені здається, тут навіть не питання, коли окупиться. Зараз це рішення виглядає занадто глобальним, щоб ним нехтувати. Адже можна дожити до того часу, коли паперова версія вже буде обмежена зовсім вузькою аудиторією, а в цифрі тебе ще немає і боротьбу за читача доведеться вести з самого початку.

– Як ви думаєте, те, що «Автоцентр» не продає журнали, а продає рекламу – це вимушений крок через те, що немає українського AppStore?

– Наскільки мені відомо, це запланований крок, але їх стратегія передбачає, що в майбутньому у них будуть платні скачування. З приватних розмов я знаю, що вони чекають відкриття української версії AppStore. Поки ж всі покупки можуть здійснюватися через російський AppStore. До речі, таким шляхом пішов Companion Group зі своїм журналом «Стратегії» – наскільки я розумію, вони продають свій журнал через російський AppStore.

– А коли запуститься український AppStore?

– Цього не знає ніхто, бо в цьому сенсі компанія Apple є дуже закритою. Але я сподіваюся, що це питання декількох місяців.

– А яка практика – видавці вважають за краще продавати скачування або за рахунок великої кількості безкоштовних скачувань продавати рекламу?

– Дуже по-різному. «Men` sHealth-Росія »,« Cosmo-Росія »- продають журнали,« Гастроном'-Росія »- не продає,« Популярна механіка »- продає, GQ – перший номер зробили безкоштовно, надалі планують продавати. «За кермом» – безкоштовний, CEO – платний. Це залежить від розрахунків видавця, на чому він зможе швидше заробити.

– Я б робила ставку на рекламу – принаймні, поки не награлися в інтерактив …

– У цьому є логіка: за рахунок інтерактиву видавець знову може показати рекламодавцеві, що він продає емоцію, а не хости і хіти, як в інтернеті, де видавець є заручником прийнятої системи вимірів: зрозуміло, що найбільший трафік у пошукачів і новинних порталів, а зовсім не у видавничих проектів.

І тут бачимо ще один плюс: за рахунок створення креативної реклами видавець отримує можливість формування додаткової вартості для рекламодавця. А ще тут зручна статистика.

В інтернеті для цього є Google Analitics, а Adobe зробила два роки тому досить велику угоду на 1,8 млрд. доларів з придбання компанії Omniture, яка розробляла пакети web-аналітики. Adobe використовувала частина цих пакетів, назвавши їх Adobe Digital Marketing Suite.

Статистика формується онлайн, тому проаналізувати читацьку реакцію на матеріали видавець може з моменту, коли читачі почали викачувати номер: скільки чоловік читають журнал, що саме, які сторінки вони перегортають, а які читають протягом тривалого часу, до якої секунди дивляться відео, скільки часу проводять на рекламній сторінці і т.д.

За рахунок створення креативної реклами видавець отримує можливість формування додаткової вартості для рекламодавця.

– Журнальні рішення – це зрозуміло. А що стосується новинних порталів і газет …

– Дивіться, у нас є контракт з «Сьогодні мультимедіа» – продукт повинен з'явитися на ринку в цьому місяці. Зрозуміло, що мова йде не про дублі інтернет-порталу, а про абсолютно новий продукт, що використовує, з одного боку, контент segodnya.ua, з іншого – можливості DPS. ВД «Комерсант» в Росії також придбав DPS – але не для новинного програми, як я розумію, а для своїх щотижневих програм -'Стіль, Weekly і т.д. Все-таки це ідеальне рішення для видавців журналів, для газет – скоріше ні.

– Які особливості роботи з українськими клієнтами? Вони набували одну й ту ж версію?

– У Adobe всього дві версії – Professional і Enterprise. Всі українські клієнти придбали Professional. Версія Enterprise коштує дорожче і містить більше можливостей.

Поки я бачу, що мало не єдиним клієнтом цієї версії в Україну може стати «Український медіа-холдинг», з яким ми теж знаходимося в неквапливому переговорному процесі. Крім того, на листопадовій конференції в США Adobe оголосив про створення Single версії Digital Publishing Suite, яку може придбати будь-який дизайнер або, приміром, фотограф.

Ця версія коштує 400 доларів, а не 6 тисяч, і вона дозволяє створити один додаток. Одну книгу. Один альбом. Це цікаве рішення, але воно поки не продається.

– А хто, за вашими спостереженнями, приймає в самих видавництвах рішення про те, випускати планшетну версію чи ні? Хто є рушійною силою – головний редактор, дизайнер, директор IT-департаменту, рекламісти?

– Той чоловік, який купив собі планшет) Наприклад, в Companion Group головним драйвером процесу була генеральний директор Олена Мальцева.

За матеріалами redactor.in.ua

Недавні записи

Архів